Починати змінювати світ на краще потрібно із себе, переконані представники Національної Демократичної партії України. Перш за все, політики мають припинити дбати виключно про особисті інтереси та ділити омріяні крісла. І почати працювати. Але не задля "галочки" навпроти свого прізвища у виборчому бюлетені, а заради процвітання України. Місце у парламенті - це робоче місце, а не путівка до нового життя, кажуть вони. Наша держава потребує розумних, виважених, активних політиків, які готові до надважкої роботи. Саме з таких складається команда Національної Демократичної партії України.
Вони - молоді, небайдужі, відкриті до простих людей та їхніх проблем. У п’ятницю, 17 жовтня, до Бердичева завітали представниці Національної Демократичної партії України Юлія Громова та Катерина Стукальська. Вони привезли теплий зимовий одяг, взуття та інші речі першої необхідності для родин-біженців зі Сходу, котрі нині мешкають у Бердичівському районі.
Ці люди в нікуди тікали від вибухів, залишали свої рідні домівки. Головним для них було врятувати дітей і відвезти їх подалі від того жахіття. Про те, що брати із собою, тоді мало хто замислювався. Тож нині усі вони були щиро вдячні Національній Демократичній партії України за такі дорогі для них подарунки. Також, представники політичної сили передали маленьким біженцям солодощі, адже знають - вони чекатимуть саме на смачні гостинці. Мами і бабусі тішилися, що тепер їхні діти та онуки готові до зимових холодів, адже мають светри, курточки, чобітки, шапки, шарфи. Та й самі вони більше не мерзнутимуть. Досі із цим були певні проблеми. Дехто приїхав на зустріч у літньому взутті, яке наскрізь промокло, бо на вулиці дощило...
Це неабияк вразило гостей. Кандидат у народні депутати від Національної Демократичної партії України Катерина Стукальська взяла у переселенців координати, аби в подальшому мати змогу підтримувати їх.
Після зустрічі із біженцями, що проходила у місцевому центрі Олександри Ремінної "Талант-Студія", партійниці відвідали "Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами "Насіння Надії". Тут їх зустріли як дорогих гостей, адже Національна Демократична партія України, що за №13 у виборчому списку, не вперше допомагає закладу. За її підтримки раніше вже було придбано спортивний інвентар.
Цього разу вони також приїхали не з порожніми руками, а з подарунками у вигляді обручів (хулахупів), обважнювачів та інших потрібних для реабілітації хворих речей. Працівники закладу і батьки дітей, що його відвідують, щиро подякували Юлії Громовій та Катерині Стукальській, провели для них екскурсію своїм оновленим, відремонтованим приміщенням та вручили партійницям грамоту. На завершення зустрічі представниці Національної Демократичної партії України поцікавились, чого іще для продуктивної роботи не вистачає "Насінню Надії" та пообіцяли надалі посильно допомагати їм.
Найбільша цінність - це громадяни України, наголошують представники вищезгаданої політсили. З їхніми радощами і бідами, з їхнім правом на гідне життя. Політики повинні бачити життя, яке вирує за межами задушливих чиновницьких кабінетів.
"Національна Демократична партія України (№13 у виборчому списку) - це не величезний бездушний механізм із високотехнологічною ієрархією, де люди, що стоять на різних його ступенях, не чують і не розуміють потреб один одного, виконуючи лише вказіки керівництва. Це - молодий, живий, небайдужий до нашого спільного майбутнього колектив, котрий власними силами намагається зробити свою країну кращою. До його складу входять представники української інтелігенції, письменники, діячі мистецтва та аграрії, яким сьогодні непросто забезпечувати Україну якісними продуктами власного виробництва. Також, серед нас є спортсмени, люди з обмеженими можливостями, бізнесмени і колишні працівники правоохоронних структур. Їм обридли корупція, брехня та маніпуляції - усе те, з чим сьогодні у нас асоціюється політика! А така політика набридла! Набридла брехня! Майбутнє в руках у кожного, головне - не опускати їх!", - стверджують представники Національної Демократичної партії України.
Юлія Громова розповіла, що серед її однопартійців є як корінні кияни, так і мешканці західних та східних регіонів нашої держави. Сама вона родом із центральної України, а кандидат у народні депутати Катерина Стукальська - із Донецька. Проте вони поважають один одного і жодних бар’єрів у спілкуванні не мають. Більше того, їх об’єднує бажання бачити Україну країною вільних людей у вільному світі.
"Нині наша держава переживає надскладні часи. І нам боляче дивитися на те, як Україну розривають на шматки. Тому ми почали з малого - із себе. Варто озирнутися навколо та допомогти тому, хто того потребує", - впевнена Юлія Громова.
Екологію душі» оспівували на мистецькому вечорі у Бердичеві «особливі» люди зі всієї України
Доволі часто трапляється так, що люди, котрі мають інвалідність, своєю енергією та любов’ю до життя можуть послугувати прикладом багатьом тим, кого Бог не обділив здоров’ям. Не бачачи цей світ, вони співають пісень, не чуючи, малюють картини, не ходячи, займаються спортом. Зрештою, живуть, намагаючись при цьому горіти, а не тліти.
Днями саме такі люди зібралися у соціокультурному центрі «На рівних», до якого, серед інших, входять організація інвалідів-візочників «Стимул» та навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії». Зібралися лагідного осіннього вечора, аби приділити увагу прекрасному: пісням, віршам, просто цікавому спілкуванню.
Юрій Яремчук, голова БМГО інвалідів-візочників «Стимул»: «У такий важкий для України час, коли йде війна, коли гинуть люди, коли молоді й активні отримують інвалідність, хотілося б хоч на хвилинку заспокоїти свою душу. І сьогодні наші талановиті виступаючі подарують нам таку можливість. Адже кому, як не тим, хто має безліч причин бути незадоволеним цим життям, показувати, як насправді потрібно радіти цьому життю?»
Ірина Чорнобривець, член Наглядової ради центру «На рівних»: «У людей має бути надія, їх має щось спонукати на рух уперед… Правильні речі повинні завал мати місце у цьому житті. Це дуже важливо – і для дітей, і для їхніх батьків, і для тих, хто відчув у цьому проекті єдиний, можливо, шанс до самореалізації. Ми не можемо цих людей цього позбавити, і дуже хочеться, аби цей проект продовжувався і розростався.»
Із «розростанням» проекту організатори вирішили особливо не тягнути: на пісенно-поетичний вечір в осінніх тонах вони, окрім підопічних «Стимулу» й «Насіння надії», запросили чимало гостей. По-перше, своїх сусідів – членів місцевих осередків УТОГ та УТОС, а також талановитих майстрів пісні й віршованого слова з Вінниччини та Тернопільщини. Говорили про те, що усі люди приходять до цього світу для любові, радості й щастя. Про те, що все, що відбувається навколо людини, направлене на те, аби вона навчилася любити. Себе, інших людей, світ, життя. І нагадували: сам Бог – то є Любов.
Їм нечасто доводиться зустрітися усім разом ось так – у затишній залі, під чарівні звуки музики, а вони ж так потребують спілкування і підтвердження своєї потрібності. На жаль, чудовий присмак від цієї зустрічі, нарікають її учасники, псує гіркота розуміння того, що сьогодні переживає Україна. Та недарма вони окреслили свій захід, як своєрідну «екологію душі». Остання, на думку присутніх, має чудодійну здатність зцілюватися під рядки прекрасних віршів, під неповторні мелодії, під щирі й теплі слова…
Тож чому б усім разом не помилуватися гарним осіннім вечором, зіркою, що падає у готовності здійснити чиєсь заповітне бажання, чому б не замислитися над рядками пісні, в яких хтось у цей момент, можливо, повертається з далекого польоту, а хтось навіки відходить до небесної тиші?
Цього року природа дарує нам напрочуд теплу і лагідну осінь, так наче бажає, аби ми насолодилися цим прекрасним мальовничим вернісажем. Тому так тішать око яскраві золото-багряні краєвиди із останніми штрихами минулого літа.
Саме в таку прекрасну пору у двох громадських бердичівських організацій: інвалідів-візочників «Стимул» та «Насіння Надії» виникла ідея влаштовувати щорічний вечір відпочинку «Осінні барви». І це не просто розвага, а й дуже корисний і потрібний захід, бо дає привід людям з особливими потребами зібратися разом, поспілкуватися. А головне, врешті можна облишити тісні, обридлі стіни своєї оселі і відпочити душею, у колі друзів.
Та щоразу такий вечір відпочинку має якусь свою особливу родзинку. «Осінні барви – 2014» запам'яталися учасникам заходу літературною світлицею під назвою «Хай оспівують вірші екологію душі». Свою поезію дарували слухачам автори з Бердичівщини, Вінниці, Тернопільщини і всі вони не просто майстри слова – це люди, котрим поезія замінила цілий світ, тай світ, що здавна названий білим, для багатьох із них потьмянів, або ж згаснув зовсім. Проте вони доводять всім, що навіть в темряві, життя триває і воно, незважаючи ні на що, прекрасне.
Одним із таких чуттєвих гранословів є Сергій Леонідович Блазюк гість із Тернопільщини, котрий неодноразово був учасником різних конкурсів та фестивалів творчо обдарованих людей, а в 2013 році став призером одразу двох міжнародних фестивалів «Азовські вітрила» в місті Бердянську та в творчому конкурсі, що відбувався у Вітебську у номінаціях «Слово» і «Народна пісня». Чоловік живе наосліп, проте серце його, бачить красу світу краще ніж будь хто із зрячих. Учасникам літературної світлиці пан Сергій подарував кілька своїх поезій та виконав пісню «Вставаймо браття, Українці». А вихованці центру «Насіння Надії» влаштували для автора маленький сюрприз і зачитали 3 нові віршика із його дитячих поезій. Це було дуже зворушливо, адже дітки, що мають важкі хвороби, не зважаючи на всі труднощі, намагалися чисто і чітко вимовляти кожне слово і звук, аби передати настрій і вірні інтонації віршів.
Також цього дня до центру «На рівних» навідалась Людмила Дворніцька, поетеса з Вінничини, котра теж має неабиякі творчі здобутки у царині слова. Жінка є переможцем фестивалю «На крилах натхнення» і І туру читацького огляду в системі УТОС 2014 року. Учасникам вечора вона подарувала цикл поезій «Пори року», ніжна, чутлива лірика, перенесла слухачів у прекрасний, неповторний світ природи. Важко було навіть уявити, що пані Людмила вже багато років не бачить усієї цієї краси, оскільки зовсім втратила зір. Та, у віршованих рядках, наче у давніх спогадах оживають всі красоти природного світу.
Крім віршування є ще такий вид мистецтва, як декламація і художнє читання поезії, цю нішу обрав для себе Владислав Чепіль, в літературній світлиці у його виконанні прозвучала поезія живого класика української літератури Ліни Костенко «Крила».
Проте, наше життя було б не повним, без чарівливих звуків музики і краси пісень, тож і на цьому вечорі відпочинку, поезія перепліталась із музичними номерами. Справжньою окрасою заходу став виступ оркестру «Веселі дзвіночки», його музикантами є вихованці центру для неповносправних дітей «Насіння Надії» під керівництвом Світлани Мазурець.
Свій музичний дарунок учасникам заходу підготували гості із Бердичівської організації УТОС. Ціла низка пісень у їхньому виконанні була прийнята щирими, вдячними оплесками. Свої вірші, багато з яких покладені на музику, виконав добрий друг і помічник центру «На рівних» Богдан Водинюк.
А який же відпочинок без гумору, жартів і сміху. Порцію позитиву вніс у творче спілкування член ГО «Стимул» Сергій Бондарчук, котрий зачитав кілька гуморесок Павла Глазового, чим потішив та розвеселив усіх присутніх.
Не бракувало цього вечора і просто добрих побажань, так до присутніх звернувся настоятель греко-католицької церкви отець Іван. Він щиро зізнався, що вражений силою духу, людей, котрі, не зважаючи на всі труднощі і життєві перипетії, не втрачають доброго гумору, творять, надихають і спонукають інших на добрі справи. А ще отець зазначив, що цього вечора, він побачив, чим насправді є любов. Про це не можна прочитати у великих багатотомних філософських трактатах, цього не вчать розумні підручники – любов живе у серцях світлих, добрих, обдарованих людей.
Також до слова був запрошений помічник народного депутата Володимир В'ячеславович Пономарчук, котрий зазначив, що народний депутат Анжеліка Лабунська та благодійна організація «ЛАВ» завжди підтримують центр реабілітації «На рівних» в усіх його добрих починаннях.
Варто зазначити, що цього року, вперше вечір відпочинку відбувається у оновленій великій залі Центру, котрий відремонтували завдяки проекту «Independent Life, його розробили та допомогли втілити в життя МБФ «Планета Взаємодопомоги» і особисто Ірина Чорнобривець. Тому отримувати вітання від цієї людини було особливо приємно, адже за роки реалізації проекту Ірина Іванівна стала не просто добрим другом, а майже рідною людиною для багатьох учасників цієї спільноти.
Під кінець офіційної частини вечора директор центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» Юрій Яремчук подякував всім присутнім за чудовий відпочинок, тепле, дружнє спілкування і закликав не бути байдужим до життя громадської організацій і бути його активним учасником. Бо насправді так хочеться, щоб Центр по-справжньому став другим домом, для всіх, під чиї потреби власне і був створений.
А завершився цей прекрасний захід неформальним спілкуванням за чашкою ароматної кави.
Ольга Мельник
«Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами «Насіння Надії»
Бердичівляни пошили подушки для бійців 26 артбригади
У важкий час, що нині є у країні, всі наші думки звернені на те, аби на рідній землі настав мир. Усі прагнуть наблизити кінець воєнних дій на сході України. Кожен допомагає тим, чим може. До допомоги українським військовим також долучився центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», котрий об’єднав у собі дві громадські організації людей з особливими потребами інвалідів-візочників «Стимул» та центр реабілітації для неповносправних дітей «Насіння Надії».
Велике бажання допомогти захисникам Батьківщини спонукало людей з особливими потребами до активних дій, вони не мають багато коштів і сил, проте мають щирі серця і добрі наміри, саме тому була розпочата акція під назвою «З надією на мир».
Спочатку виникла ідея, шити подушки для солдат, аби після важких боїв наші захисники, мали, куди прихилити голову. Щоб ці маленькі речі зігрівали їх теплом дбайливих рук, навіювали добрі сни та слугували оберегом.
Ідея сподобалась усім і до її реалізації долучилось чимало добрих, співчутливих людей. Перш за все були необхідні матеріали для пошиття подушок і тут на допомогу прийшов приватний підприємець Олександр Володимирович Митко, (відділ тканин центрального універмагу). За пошив наволочок взялася волонтер центру «На рівних» Оксана Заїчко, оскільки саме в неї виявилась добра та справна швейна машинка.
Отже справа зрушила з місця, та найбільш довготривалою роботою виявилось наповнення подушок. Їх набивка складалась із синтапону, котрий треба було смикати на дрібні шматочки і скручувати у невеличкі клубочки, котрі своїм виглядом дещо нагадували пухкі сніжки.
Крім членів громадських організацій до набивання подушок, долучилися учні 7б класу НВК №4 а саме Катерина Мосюйда, Анна Лавренюк, Дарина Гула, Вероніка Янковська, Злата Олексюк, Вікторія Поліщук, Богдан Сорока. Особливу подяку за таку відчутну допомогу, хотілося б висловити класному керівникові школярів Оксані Сергіївні Петанченко, бо її 7б не аби як прискорив роботу.
І ось 21 вересня у Міжнародний день Миру, котрий відзначало і наше місто, перші готові подушки були передані представникам бердичівської 26 артбригади. Крім практичного застосування ці подушки також можуть слугувати оберегами для солдатів, адже до кожної подушки прикололи ладанку з іконкою. Освячені ладанки військові можуть пришпилити до свого одягу, аби вони оберігали їх від біди.
Члени громадських організацій людей з особливими потребами та всі причетні до доброї справи, щиро сподіваються, що ці прості, проте зроблені від щирого серця речі, будуть корисними для захисників нашої вітчизни.
А акція «З надією на мир» триває, до неї можуть долучитися всі бажаючі. Щоп’ятниці о 13.00 у приміщенні центру «На рівних» по вулиці Європейська 106 збираються небайдужі люди, аби наповнювати подушки, та відправляти військовим у зону АТО. Єдине про що просять люди з особливими потребами, щоб швейні фабрики чи інші приватні підприємства, що мають обрізки і відходи синтапону, паралону, або інших м’яких матеріалів, котрі можуть слугувати наповнювачами для подушок, надавали їм ці матеріали. Обрізки та дрібні шматочки, вже не потрібні для пошиття, а тут вони зможуть слугувати добрій справі.
І нехай ця робота не дуже помітна, проте замість страху, злих слів на адресу ворога та безсилих сліз, краще зробити щось корисне для солдат – це ефективніше і, можливо, хоч якось покращить їх побут та наблизить нас усіх до довгоочікуваного миру
Нещодавно у місті Вінниця відбувся спеціалізований Форум для батьків, що виховують дітей з інвалідністю. Ініціаторами та організаторами такого заходу стали: Всеукраїнське громадське об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України», Міжнародна організація SOFT Tulip та Вінницька обласна громадська організація Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця». На даний захід прибули 150 учасників з усієї України, це були батьки що виховують дітей з особливими потребами, та представники батьківських громадських організацій. Були тут і маленькі учасники, адже дітки з важкими формами інвалідності не можуть на довго залишатися без опіки своїх найрідніших людей. На цьому Форумі місто Бердичів і центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» представляли члени ГО «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» родина Назарових: мама Наталя і донька Ліза. Їх метою було поділитися досвідом у вихованні особливих дітей, знайти спільне рішення проблем по інтеграції сімей, що мають подібні проблеми, у життя громади, ознайомитись з роботою різних громадських організацій людей з інвалідністю. А найголовнішим завданням цієї поїздки було привнесення корисного досвіду різних громадських об’єднань у роботу центру реабілітації «На рівних». Тож по закінченню чотириденної «Міжнародної конференції щодо підвищення спроможності батьківських об'єднань у представленні інтересів дітей та молоді з інвалідністю» вже у Бердичеві відбувся невеличкий тренінг-підсумок, такої цікавої і корисної поїздки. Наталя Назарова, зустрілася з батьками, вихованців нашого Центру, поділилася враженнями про відвідини міста Вінниці та розповіла про багато корисних речей, про котрі вона довідалась на форумі, адже саме ця важлива інформація здатна поліпшити життя дітей та людей з інвалідністю загалом. Нажаль так склалося в нашій державі, що навіть прийняті хороші законодавчі акти не працюють, оскільки державні службовці не поспішають їх виконувати, а ті категорії населення, котрих вони стосуються, за часту навіть і не здогадуються про свої права. Подібні конференції, з’їзди й інші заходи дуже корисні, саме в питанні інформативності, бо поінформованість спонукає до подальших активних дій. Також в колі однодумців народжується багато корисних ідей для подолання спільних проблем, а ще люди дізнаються, як про позитивний, так і негативний досвід інших, тож вже на власному прикладі не набивають таких болючих гуль. Отже всі ці потрібні й корисні речі в дружньому по-родинному теплому колі і обговорили наші бердичівські матусі, беручи до уваги ті знання, котрі привезла із Міжнародного форуму, для батьків, що виховують дітей з інвалідністю, представниця центру реабілітації «На рівних» Наталя Назарова. Та головним висновком конференції могли б стати слова відомого твору Івана Франка: «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить». Звичайно, класик нашої літератури не мав на увазі саме людей з особливими потребами, проте був правий в усьому, бо лише від нас залежить, чи зможемо ми створити своє суспільство таким, щоб у ньому було добре усім, не залежно від стану здоров’я та життєвих обставин. Саме від активності громадських об’єднань і кожної родини, що має особливу дитину, залежить, яким буде майбутнє цих малят. І тільки системними, цілеспрямованими, активними діями можна змінити цей світ на краще. Усім і кожному слід пам’ятати, що майбутнє починається просто у цю мить, що ми проживаємо зараз.
Триває літо: чудова, тепла, яскрава пора. А ще - це час відпусток, канікул, відпочинку та оздоровлення. Добре тому, хто може дозволити собі путівку до моря, відвідини модних курортів чи, може, мандрівки до якихось екзотичних країн. Проте, так щастить далеко не всім, а особливо тим верствам населення, котрі мають статус «найбільш незахищених».
На жаль, до категорії згаданих осіб належать і дітки, що мають інвалідність, але саме вони найбільше потребують оздоровлення, підтримки та й просто звичайної уваги до себе. Мабуть, керуючись саме такими думками, міжнародний благодійний фонд «Місія в Україну» створив для таких діток літній табір. Проте, це й не дивно, адже головним завданням даного фонду є допомога найуразливішим верствам населення, а саме жінкам з небажаною вагітністю і діткам з інвалідністю. Діяльність організації розповсюджується на місто Житомир та всю Житомирську область.
Отже, серед інших корисних соціальних проектів «Місії в Україні» є і літній табір для особливих дітей «Добра оселя». І так вже 10 рік поспіль у передмісті Житомира в смт. Зарічани оселя добра приймає на гостину своїх відпочивальників з усієї області. Протягом літа тут зустрічають дві табірні зміни: перша – для діток з 7-14 років, друга - для підлітків віком з 14 років.
Цього літа там пощастило побувати і нашим маленьким бердичівлянам з центру соціокультурної і активної фізичної реабілітації «На рівних». Діток було запрошено разом з батьками, загалом 6 наших родин провели 9 незабутніх днів у таборі «Добра оселя». Термін наче і не довгий, проте доволі насичений подіями і гарними враженнями. Кожен малюк почував себе дійсно особливим, бо жоден не був обділений увагою. За одним маленьким відпочивальником був закріплений один волонтер, котрий виконував роль помічника і доброго друга. Відтак про свою маломобільність та розгубленість можна було забути, новий знайомий домчить тебе на інвалідному візочку куди завгодно, або ж візьме за руку і поведе туди, де найцікавіше, а це значить, що у тебе немає жодних шансів пропустити щось важливе у розлогій розважальній програмі. Крім того, твоя рідна матуся теж буде поряд, а що ще треба дитині – безпечна радість та втіха.А забавлянок та розваг було безліч: і спортивні ігри, і різноманітні конкурси, і театралізовані вистави, і творчі майстерні, де можна ще й навчитись чомусь корисному. Коли запитуєш у малят, що запам’яталось найбільше, однозначної відповіді немає. Із щасливими усмішками на вустах малюки починають перелічувати: «Ой, одного разу нас навчали робити торт, а ще у нас була прогулянка по воді, на катері, а якось нам привезли повітряні гірки, також ми ставили виставу, а отой хлопчик так гарно грає на музичних інструментах, а ось той щодня на ранковій гімнастиці танцював і всі йому підтанцьовували». Багато говорить дітвора і про своїх нових друзів волонтерів, бо вони стали для них, як рідні.Але за дитячими розвагами організатори табору не забули і про дорослих. Для особливих мам і особливих діток теж була запропонована цікава розважальна програма: тут вони мали змогу розкрити свій творчий потенціал, розважитись, поспілкуватись, а одного дня до жінок навіть навідались спеціалісти спа-салону, аби рідні нені стали ще прекраснішими. Та все колись закінчується, навіть найпрекрасніший відпочинок. Щоб полегшити сум від прощання, діткам влаштували справжній бал, де кожен зміг відчути себе принцом та принцесою, до речі, захід мав чітку вимогу «Без батьків та дорослих». Це була справжня дитяча вечірка. За свій чудовий незабутній відпочинок родини центру «На рівних» завдячують не лише МБФ «Місія в Україні», а ще й давнім друзям та добрим помічникам з благодійного фонду «Вартимей» за допомогу в організації поїздки. Малі відпочивальники та їх батьки щиро вдячні за тепло ваших сердець і добро та щирість ваших вчинків.
Ольга Мельник
Добрий лікар Джоні допомагає маленьким бердичівлянам
П'ятниця, 27 червня 2014, 14:07 Ольга Мельник Газета РіО-Бердичів
Не так давно словниковий запас вітчизняних реабілітологів і лікарів поповнився новим терміном, а саме «каністерапія». Таке незвичне для нашого слуху і вимови поєднання літер та звуків виникло завдяки двом іноземним мовам: «каніс» на латині означає собака, а «терапія» грецькою - лікування.Ну, звісно, собак не використовують в якості пігулок, крапель чи ін’єкцій, проте давно помічено, що гарні емоції, що виникають в результаті спілкування людини із собакою сприяють швидшому одужанню.
Невідомо коли вперше люди помітили терапевтичний ефект від своїх домашніх улюбленців, проте в історії собако-терапії є один відомий факт. Під час другої світової війни, лікарі, що доглядали за пораненими, виявили, що в тих госпіталях при котрих дозволяли мешкати собакам, хворі, котрі любили бавитись з тваринками, одужували швидше.
Пізніше песиків почали залучати до реабілітації дітей-інвалідів, найчастіше це були психічні та нервові розлади, затримки розвитку, хвороби нервової системи. Пацієнтами чотирилапих лікарів часто стають діти аутисти, малеча з синдромом Дауна та дитячим церебральним паралічем (ДЦП).
Звичайно, якихось надприродних здібностей собаки не мають, все значно простіше, вони лікують своєю любов’ю, теплом і добротою. Проте буде помилкою вважати, що придбавши дитині песика, родина одразу отримує терапевта. Існують певні нюанси, не кожна собака може брати участь у терапевтичних заняттях, перш за все у характері пса має бути відсутня агресія, він повинен спокійно реагувати на будь-які дії дітей. З собакою має працювати тренер-кінолог, аби привчити до слухняності та покірності, щоб не траплялося неприємних інцидентів при роботі з дітьми.
Сам сеанс каністерпії проходить під наглядом психолога та каністерапевта, перш за все дітки долають свій страх перед твариною, товаришують з нею та набираються позитивних емоцій. Діти з порушенням мовлення, намагаючись віддати команду псу, або просто спілкуючись з ним, непомітно для себе, вчаться правильно вимовляти слова, адже їм так хочеться щоб цей незвичайний лікар їх зрозумів, збоку це виглядає, як гра дитинки з собакою.
Часом трапляються випадки, коли через хвороби центральної нервової системи, дитина не може повністю володіти своїм тілом, оскільки м’язи надмірно розслаблені, або ж навпаки неприродно стиснуті, гра з собакою, для таких діток може бути лише мрією, але і тут пухнастий лікар може прийти на допомогу. Коли маленького пацієнта кладуть на велике м’яке тіло пса, малечу охоплюють приємні відчуття, окрім того тварина дихає, природно здіймаючи та здуваючи живіт від цих рухів м’язи дитини теж скорочуються і розслабляються, так відбувається своєрідний природній масаж.
Такий цікавий спосіб лікування, як каністерапія використовують і у місті Бердичеві в центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Допомагають у цій добрій справі двоє волонтерів, а саме кінолог Юзеф Феліксович Конинский та пес Джеймс породи бернський зенненхунд, щоправда, тут його люблячи називають Джоні, лікар Джоні. Цій породі собак зовсім непритаманна агресія, вони неймовірно добрі і терплячі.
Коли Джоні разом з господарем відвідує малят, для них це справжнє свято, вони радіють, тішаться і кожен хоче доторкнутися, погладити, обійняти доброго пса, котрий видається їм велетнем, втім він слухняно виконує всі команди господаря і з легкістю спілкується з малятами. Добрий пес навіть став головним героєм відеокліну, в котрому показані його заняття з малечею, цей сюжет розчулює всіх глядачів, навіть затятих скептиків. Єдине до чого доктор Джоні ставиться з пересторогою – це команда: «Голос!» Перед тим, як зробити, те про що його просять, він обережно озирається на хлопчиків і дівчаток, наче боїться налякати, і, лише тоді, виконує. Отакий він розумничок наш добрий Лікар Джоні.
Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро вдячний доброму лікарю та його господарю за лікування добром, теплом, щирістю і любов’ю та завжди з нетерпінням чекають дорогих друзів у гості.
Весело та корисно проводять літній час дітки з особливими потребами у таборі денного перебування «Сонечко», що організований для них у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Тут тобі і робота в творчій майстерні «Веселка», і спортивні змагання, і різноманітні розваги. Так днями на гостину завітали артисти недільної школи церкви «Сілоам», а з ними і добрий знайомий малят клоун Чупа-Чупс. Кумедний такий дивак з рожевим волоссям і червоним носом, у яскраво смугастому светрі, та штанах, наче придбаних на виріст, а щоб вони раптово не спали і не загубилися їх тримають райдужні підтяжки. Але таке барвисте вбрання від клоунського кутюр’є разом із веселою непосидючою вдачею цього персонажу, якраз і приваблюють до себе малят та не дають їм сумувати. Дітвора залюбки танцює з ним у веселих хороводах, вивчає слова нових пісень та рухи танців. Роль кумедного клоуна витівника виконує волонтер церкви «Сілоам» О.П. Лісевич. Крім веселого улюбленця, дітки ще познайомились з персонажами лялькової вистави, котрі розповіли діткам про мудру книгу «Біблію», котра знає відповіді на всі питання, що цікавлять людей. Цього разу вона вирішила одвічний спір про те, а що ж було раніше курка чи яйце. Так от: «Спершу було слово і слово було у Бога і Бог було слово…» Це дає нам розуміння того що Бог створив і курку, і яйце, і за його дивним задумом, з того часу з яєць народжуєте нове життя, маленькі пухнасті курчатка. Після цікавої, повчальної вистави хлопчики і дівчатка мали змогу трошки порухатись спочатку грались з клоуном в м’яча, а потім затіяли футбольний матч. А незвичним він був тому, що замість звичного кругленького короля стадіонів діти грали безліччю маленьких кульок, переможцем мала бути команда котра закинула на поле свого суперника найбільшу кількість куль. Та ця забавка виявилась настільки веселою, що захопила не лише гравців, а й глядачів навіть дорослі мами і тата не відмовляли собі у задоволенні поштовхати ногами кругленькі кулі. Зрештою перемогла дружба, а кубком перемоги був гарний настрій та дзвінкий дитячий сміх. На сам кінець гості почастували діток смачними цукерками та подарували кожній дитині нову, барвисту «Дитячу Біблію», а ще кольорові повітряні кульки, з котрих клоун майстрував найрізноманітніші фігурки: песиків, квіток і навіть мечів. Колектив центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро дякую пастору церкви «Сілоам» Миколі Григоровичу Крицькому та волонтерам О.Л. Осадчук, О.П. Лісевич, Д.О. Кекер, І.О. Шляхову, С.А.Тарасюк, усій недільній школі та кожному прихожанину цього зібрання не лише за цей чудовий день, а й за величезну підтримку і допомогу, що церква надає Центру і всім людям з особливими потребами.
Як Кльопа, Закльопа і Шпунька в гості прийшли до малят
У центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» триває літній табір денного перебування «Сонечко». На днях туди завітали посланці «Рожевого Слоненяти» так, так того самого незвичного слоненяти, що мешкає у середмісті в клубі розваг імені себе і є президентом дитячої країни розваг. У його величезній лабораторії забавок існує «Школа аніматорів», де навчаються чарівники, що здатні перевтілюватись будь в кого, заради щасливих посмішок дітей.
Серед величезної кількості чудернацьких образів є і веселі клоуни Кльопа, Закльопа, Шпунька, саме ці витівники завітали в гості до нашого Центру, щоб хлопчиків і дівчаток повеселити та гарним настроєм наділити. Бо, як відомо, ті хто перебуває в гарному гуморі завжди почуваються здоровішими, а для наших особливих діток, це над важливо.
А де ж ховається гарний настрій? Та ж в усмішках красивих і в оченятах щасливих! Його варто лише розбудити, от і почали веселі клоуни свої чудні розваги: із дітками грали, танцювали, співали і навіть влаштували справжнє сафарі у джунглях, полювали на царя звірів – Лева. І хоч повернулися малята із цієї подорожі без здобичі, однак встигли назбирати у мальовничих заростях повні пригорщі сміху собі та своїм батькам на втіху.
А потім у м’яча зіграли, як каченята танцювали і лабіринтами блукали, разом з клоуном стрибали. Ну, а потім, ясна справа, вся веселая ватага в колі дружнім спочивала. Добра клоунська бригада щічки діткам змалювала сонечками, квітами, промінцями світлими.
А на згадку дітворі залишилися квитки до дитячої кімнати «Смішарики» та ігрового табору «Кроха».
Навчально-реабілітаційний центр «Насіння Надії» та центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», щиро дякує святковій агенції «Імперія свята» за подарований нашим малятам день розваг.
Релігійна громада з Києва відвідала центр «На рівних»
Цими вихідними, у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», зустрічали гостей з Києва. В закладі, що лише нещодавно відкрив свої двері для бердичівлян з особливими потребами, завдяки зусиллям ГО «Стимул» та центру «Насіння Надії», панує дружня, тепла родинна атмосфера та затишок. Це відчувається в ставленні до кожного відвідувача, у роботі педагогів, психологів, логопедів та всієї команди центру «На рівних».
Гостинно і щиро зустріли і делегацію єврейської релігійної громади «Надія» з міста Києва, яка простягнула руку допомоги центру саме в той момент, коли це було дуже потрібно і допомагала в реконструкції закладу. Адже будівництво і перепланування приміщення центру потребувало значних витрат, більшу частину з яких на себе взяла єврейська релігійна община. Саме завдяки цьому реконструкцію завершено і тепер двері оновленого приміщення завжди відкриті для діток та людей з особливими потребами.
«Допомога від єврейської громади надійшла саме тоді, коли це було вкрай необхідно, реконструйоване приміщення нагадувало «руїни Сталінграду» – відзначив Юрій Яремчук, голова організації інвалідів-візочників «Стимул» та керівник центру «На рівних», вітаючи гостей, що прибули поглянути на результати співпраці.
Головний равін релігійних громад прогресивного іудаїзму в Україні та міста Києва Олександр Духовний, під час зустрічі, що відбулась в актовому залі центру, сказав від імені гостей багато теплих і приємних слів на адресу ГО «Стимул», центру «Насіння Надії», спеціаліста МБФ Ірини Чорнобривець, які доклали максимум зусиль для втілення в життя ідеї центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації. В свою чергу Юрій Яремчук, керівник ГО «Стимул» вручив подяки та дипломи представникам общини за співпрацю, допомогу та підтримку проекту "Independent Life " - зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя".
Під час зустрічі гості мали можливість переглянути фільм «Щасливі хвилини спілкування», про такий вид терапії, як спілкування з собаками – каністерапія і саме заняття з чотирилапим лікарем. Свої таланти продемонстрували і вихованці центру, які підготували невеличкий концерт, який завдяки своїй щирості нікого не зміг залишити байдужим. Зарядившись позитивними емоціями, члени делегації відвідали визначні місця Бердичева і вирушили додому з незабутнім міксом гарного настрою подарованого друзями з центру «На рівних»
День матери в Центре "На равных"
Только недавно свои двери торжественно открыл Центр социокультурной и физической реабилитации «На равных» в Бердичеве, который всесторонне поддерживается Международным благотворительным фондом «Планета Взаимопомощи», но уже наполнился радостью праздника.
В честь Дня матери воспитанники центра «Насіння надії» подготовили концертную программу.
Дети рассказывали стихи, участвовали в конкурсах и даже делились своими кулинарными талантами.
На празднике также присутствовала представитель МБФ «Планета взаимопомощи» Ирина Чернобрывец, которая убедила гостей и хозяев торжества, что открытие Центра – это всего-лишь начало. В планах на будущее создание в Бердичеве службы социального такси, покупка специальных транспортных средств и многое другое. Верим в успех запланированного и надеемся на улучшение условий жизни людей с ограниченными способностями, как в Бердичеве, так и во всех уголках нашей родины. Джерело
В Бердичеві відкрито центр соціокультурної та фізичної реабілітації «На рівних»
На жаль про людей з обмеженими фізичними можливостями у нашій країні згадують лише напередодні відповідних дат в календарі. Країна закрита для інвалідів, більше того права людей з особливими потребами дискредитуються щодня. Інфраструктура і транспорт, освіта і працевлаштування здебільшого залишаються для них недоступними. Нездоланними стають не тільки дороги, пороги і пандуси, але й байдужість решти громади. Кожен з нас забуває, що ми можемо одного дня опинитись по той бік барикад, разом з тими, на кого раніше б не звернули б уваги.
У особливих людей можна багато чому навчитись, скажімо волі до життя, мужності і бажанні йти вперед, вони чи не щодня долають найбільші перепони в своєму житті, прокладаючи дорогу в майбутнє. Результатом їхньої роботи є маленькі і великі перемоги здобуті заради спільної справи та бажання допомогти іншим.
Символічно, що саме 5 травня, коли відзначається Міжнародний день боротьби за права інвалідів, в Бердичеві відбулось відкриття центру соціокультурної та фізичної реабілітації «На рівних». Відбулось воно завдяки зусиллям спілки інвалідів-візочників «Стимул», навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння надії», міської влади та спонсорів, які допомагали втілити в життя ідею закладу, де кожна людина з обмеженими можливостями, могла б почувати себе вільно, як вдома, піклуватися про себе сама.
На урочистостях з нагоди відкриття закладу, гостями серед яких були Василь Мазур, міський голова, Володимир Пономарчук, помічник народного депутата Анжеліки Лабунської, Неля Ковалюк, голова житомирської обласної організації «Молодь, Сім’я, Жінка» та Ірина Чорнобривець, представник МБФ «Планета Взаємодопомоги», було відзначено, що нинішня подія результат колосальної праці в першу чергу Юрія Яремчука, очільника спілки інвалідів-візочників «Стимул». Саме завдяки його наполегливості та кропіткій праці стало можливим відкриття центру. Вклад всіх, хто допомагав закладу, було відмічено грамотами та щирими словами вдячності присутніх.
Після традиційного пере різання стрічки перед входом, присутнім була проведена коротка, але змістовна екскурсія центром соціокультурної реабілітації «На рівних». В ньому функціонуватимуть три відділення для психологічної, фізичної та соціальної реабілітації, як дітей, так і дорослих з особливими потребами. Також в центрі працюватимуть фахівці інформаційно-консультативного центру для батьків та кімната розвитку дитини, де проводитимуться заняття з логопедом та іншими спеціальними педагогами.
У Бердичеві відкрили Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних»
Джерело "Бердичев деловой"
У місті Бердичеві проводиться планомірна робота по тому, щоб зробити місто доступним та доброзичливим до людей з обмеженими фізичними можливостями. Надзвичайно важливим кроком у цій справі стало відкриття Центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», яке відбулося 5 травня – у День боротьби за права людей з інвалідністю. Ця подія без перебільшення стала надзвичайною не лише для міста Бердичева, але й для усієї Житомирської області, адже подібних центрів на Житомирщині не так вже й багато, хоча потреба в них є.
Відкриття нового сучасного Центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» відбулося завдяки тісній співпраці міської влади в особі міського голови Василя Мазура з громадською організацією інвалідів на візках «Стимул» та навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння Надії». Великий внесок у створення Центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», де відтепер кожна людина з обмеженими можливостями може почуватися вільно, зробила і наш народний депутат Анжеліка Лабунська.
Новостворений Центр має три відділення: для психологічної, соціальної та фізичної реабілітації, і відвідувати його можуть як дорослі, так і діти. Окрема зала з фізичної реабілітації має шведську стінку, тренажери, бокси для одягу. Може використовуватися для занять з ЛФК, аеробіки, ритміки, фітнесу та хореографії. Окрім того, Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» має масажну кімнату, конференц-зал, кімнату розвитку дитини та інформаційно-консультативний центр для батьків, де проводяться заняття з логопедом та спеціальним педагогом. Усі приміщення є багатофункціональними та можуть використовуватися для різних цілей та занять.
Під час урочистої церемонії відкриття Центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» вітальні слова казали Бердичівський міський голова Василь Мазур, помічник народного депутата України Анжеліки Лабунської Володимир Пономарчук, голова Житомирської обласної громадської організації «Жінка, Молодь, Сім’я» Неля Ковалюк та голова Бердичівської міської громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук. Саме завдяки Юрію Яремчуку, його активності і наполегливості стало можливим відкрити у місті Бердичеві Центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Василь Мазур особисто вручив почесні грамоти для тих, хто долучися до роботи по створенню у Бердичеві Центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Відмітивши, що добрі справи ніколи не забуваються.
Після перерізання стрічки присутні змогли пройти у приміщення Центру, де для них провели екскурсію, маючи на меті ознайомити з його діяльністю. На закінчення гостей чекав святковий концерт, який для них влаштували маленькі вихованці навчально-реабілітаційного центру «Насіння Надії» та учасники Зразкової аматорської циркової студії «Жанр» під керівництвом Петра Герасименка. Для усіх маленьких артистів спеціальні подарункові набори підготувала народний депутат України Анжеліка Лабунська.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
НРЦ для неповносправних дітей"Насіння Надії" готується відсвяткувати свою четверту річницю.
Надія – це те що змушує нас жити і йти вперед. Її паростки пробиваючись в серцях вже не дають опустити руки і зламавшись, покірно пливти за течією. Надія спонукає шукати однодумців і разом прагнути змін на краще і власне, змінювати життя багатьох людей сіючи в їхніх душах насіння надії.
Мабуть саме тому навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії», що працює в Бердичеві чотири роки, має таку назву. Адже протягом свого існування цей центр подарував багатьом батькам діток з особливими потребами віру і надію на краще.
А почалося все з рішення об'єднатись у вихованні та навчанні кількох родин, які виховують дітей з особливими потребами, у громадську організацію, яка поставила собі за мету розвиток здібностей, соціальних навичок дітей для їхньої найбільш повної інтеграції в життя суспільства за допомогою навчання, фізичної, психолого-соціальної реабілітації. Цими чотирнадцятьма родинами керувало бажання допомогти своїм дітям і на сьогодні, у центрі займаються понад 80 родин.
«Щороку ми задаємо собі питання, чи потрібні ми і наша діяльність людям?»
За словами заступника директора з навчально-реабілітаційної роботи Ангеліни Лукіянчук, саме питання чи потрібні такі центри, яке чотири роки тому, коли ГО «Насіння надії» лише розпочинало свою діяльність, прозвучало в одній з публікацій нашого видання, стимулює їх і щороку підводячи певні підсумки вони самі відповідають на це питання.
А зроблено було за чотири роки чимало. Завдяки міській владі тепер центр має приміщення, за адресою К.Лібкнехта 106, де завершується ремонт. З малюками, які мають проблеми опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, аутизмом та генетичними захворюваннями займаються самі батьки або волонтери, які проходять спеціальне навчання. Заняття в центрі проходять за найсучаснішими методиками, що включають арт-терапію, хореографію, фізичну реабілітацію, ерготерапію, масажі, туристичні походи та багато чого іншого.
Крім того в центрі зібрана чи не єдина в місті бібліотека сучасної спеціалізованої методичної літератури та розробок для роботи з особливими дітками. Успішно працює в ньому і «Бібліотека іграшок», де дітки можуть гратись, обмінюватись, або просто подарувати іграшку. Вона заснована на зразок громадської бібліотеки іграшок в одному з англійських міст і дуже подобається малечі.
В минулому році у центрі відкрилась інтегрована група денного перебування, де на заняття приходять по 8 діток з батьками. Особливої уваги заслуговує творча майстерня «Веселка», де дітки під керівництвом Катерини Вандиш та інших педагогів малюють, шиють, словом, роблять свої перші кроки у творчості, розвиваючи відчуття прекрасного у себе та інших. Адже роботи вихованців неодноразово посідали призові місця на всеукраїнських конкурсах.
Також громадська організація «Насіння надії» спільно з спілкою інвалідів-візочників «Стимул» та іншими організаціями, що представляють інтереси людей з особливими потребами бере участь в проекті «Independent life – зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя». Він має на меті створення в Бердичеві центру соціокультурної та фізичної реабілітації і підвищення рівня доступності громадського транспорту, освіти. Участь в даному проекті розпочалась за підтримки міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги».
«Батьки ставляться до своїх дітей по-різному»
У частини батьків, діткам яких поставлено діагноз ДЦП, генетичні захворювання, розумова відсталість, доволі часто опускаються руки, вони ховають їх від загалу, боячись косих поглядів та насмішок – констатує Ангеліна Лукіянчук, заступник директора центру «Насіння надії» з навчально-реабілітаційної роботи.
В Бердичеві є родини, де є дітки з особливими потребами, до яких центр «Насіння надії» намагається достукатись, показати, що не варто ховатись від людей, закриватись в чотирьох стінах і в собі не зважаючи на діагноз дитини. Вони запрошують такі родини на свої заходи, всіляко підтримують.
«Робота з особливими дітьми - це величезна щоденна праця, в першу чергу батьків, і в багатьох просто не вистачає внутрішніх сил щось робити, йти вперед, тож наші батьки завжди підтримують один одного. Хотілось би, щоб кожна мама вірила, що її дитинка Боже дитя, всі мами центру – неймовірно сильні особистості і завдяки їм ми рухаємось вперед. Хотілося б їх відзначити це: Світлана Мазурець, Юзефа Лонська, Тетяна Макарова, Алла Сироїд, Людмила Перегуду, Людмила Папірник, Наталя Шимрук, Олена Черній, Наталя Войтенко, Світлана Лисак », - зазначила пані Ангеліна.
В подальших планах центру для неповносправних дітей ще багато хороших справ, які вони звикли втілювати гуртом.
Батьки добре знають, що немає нічого ціннішого у цьому світі, ніж здоров’я дитини. Та його, на жаль, не купиш ні за які кошти, тож якщо у Вашу родину прийшла біда, необхідно набратися мужності та терпіння, і спрямувати свої зусилля на те, щоб дати своїй дитині як можна більше соціальних навичок - для їх подальшої повної інтеграції в життя суспільства за допомогою навчання, фізичної та психолого-соціальної реабілітації. Саме з цією метою у місті Бердичеві ще 14жовтня 2009 року волевиявленням батьків, що виховують неповносправних дітей, та за ініціативи фахівців було створено громадську організацію - навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії», який успішно функціонує до цього часу, і за роки своєї роботи зміг допомогти багатьом сім’ям впоратися зі своєю бідою.
З самого початку своєї роботи у Верховній раді України в якості народного депутата від нашого мажоритарного виборчого округу Анжеліка Вікторівна Лабунська та Благодійний фонд «ЛАВ» взяли своєрідне шефство над навчально-реабілітаційним центром для неповносправних дітей «Насіння Надії». Тож і на День Святого Миколая маленькі підопічні «Насіння надії» не залишилися поза увагою Анжеліки Вікторівни, яка приготувала для них біля вісімдесяти солодких подарунків з нагоди свята. Їх вручили справжні Дід Мороз та Снігуронька, які прийшли до малечі, що зібралася у актовій залі гуртожитку,люб’язно наданим Бердичівським коледжем промисловості, економіки та права. І ніхто з дітлахів не залишився поза увагою, усі отримали свої смачні подарунки.
Як зазначив помічник народного депутата Пономарчук Володимир В’ячеславович, дуже часто у житті виникають такі проблеми, з якими важко впоратися самотужки. Особливо, якщо вони виникають у родини, яка виховує дитину-інваліда. Тому серце Анжеліки Вікторівни завжди відкрите для допомоги таким людям. Це може бути не лише матеріальна підтримка – інколи людям потрібна корисна порада або юридична підтримка, яку можна отримати у приймальні народного депутата, що на протязі тривалого часу функціонує у місті Бердичеві.
Директор навчально-реабілітаційним центром для неповносправних дітей «Насіння Надії» Світлана Мазурець висловила щиру вдячність для народного депутата Анжеліки Вікторівни Лабунської за ту підтримку, яку вона постійно надає для їх організації. Окрім того вона зазначила, що зараз «Насіння надії» активно співпрацює з міською громадською організацією інвалідів-візочників «Стимул», а оскільки за цей час Анжеліка Вікторівна Лабунська та Пономарчук Володимир В’ячеславович зробив багато добрих справ (вона навіть зрівняла їх вчинки з вчинками Святого Миколая при житті, який ніколи нікому не відмовляв і завжди був готовий прийти на допомогу), то ці дві організації вирішили презентувати ікону Святого Миколая у подарунок для Анжеліки Вікторівни Лабунської.
На що Пономарчук Володимир В’ячеславович відповів, що люди повинні допомагати один одному, адже інакше жити не можна. Та пообіцяв і надалі підтримувати навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» у його непростій, та такій важливій для суспільства роботі по допомозі дітям-інвалідам.
Мы приехали в Бердичевский реабилитационный центр «Насіння надії» в день, когда там проводился Праздник игрушек. Оказывается, здесь часто придумывают интересные мероприятия. А все для того, чтобы маленькие воспитанники и их родители могли отвлечься от обыденности и просто весело улыбнуться. Ведь на их долю выпали немалые испытания...
Семья, в которой воспитывается ребенок с особенными потребностями, тоже особенная. Время, силы, деньги, любовь, душевное тепло, терпение – все это ее члены отдают без остатка, лишь бы помочь больному малышу стать на путь выздоровления.
Эти люди нуждаются в финансовой, психологической, иногда даже юридической поддержке. И они находят ее в Центре «Насіння надії». Тут ребятишки проходят всестороннюю реабилитацию, получают квалифицированную помощь психолога, кто-то учится сидеть, а кто-то – даже шить… С ними занимаются по самым современным методикам. Арт-терапия, хореография, подготовка к школе, занятия с логопедом, массаж, ЛФК, а еще походы, паломнические поездки, скаутские встречи и многое другое доступно особенным деткам Бердичева и района.
Центр существует исключительно на благотворительные средства, поэтому каждая копейка здесь на счету. Основатели и волонтеры Центра всегда рады любой помощи. Развивающие игрушки, спортивное оборудование, канцелярские товары и материалы для творчества – нужно все. Даже сладости, ведь после каждого торжества детишек ждет угощение. Вот и мы внесли свою лепту! В конце Праздника игрушек мальчики и девочки пили сок «Чудо-Чадо» с вкусным печеньем и бисквитами «Барни», за что спасибо Одесскому заводу детского питания. А арсенал игрушек пополнился благодаря компании Tiny Love. Присоединяйтесь и вы!
Для желающих помочь Общественной Организации «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії» публикуем ее адрес и реквизиты:
Житомирская обл., г. Бердичев, ул. К. Либкнехта,106. Тел.: (04143) 3-11-89, (067) 450-74-61. Р/с 26004082158 в Бердичевском отделении Волынского филиала ОАО «Кредитпромбанк», МФО 303741,код ЕГРПОУ 36910968. Назначение платежа: благотворительный взнос на уставную деятельность.
День захисту дітей у Бердичеві – особливе свято для особливих дітей
Першого червня у всьому світі відзначається День захисту дітей. Традиційно з нагоди цієї дати святкові заходи проводяться і в місті Бердичеві, де особлива увага приділяється неповносправним дітям та дітям з особливими потребами. Адже саме вони, як ніхто інший, потребують нашої допомоги та підтримки. Тому щороку за підтримки міського голови дитячий табір «Соколятко» відчиняє для них свої двері. Та цього разу свої корективи внесли несприятливі погодні умови, і традиційні заходи та святковий концерт зі спортивними іграми і забавами було вирішено провести на території Бердичівського дитячого садочка №17.
У місті Бердичеві вже протягом багатьох років успішно функціонують Центр реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик», Центр реабілітації неповносправних дітей «Насіння надії» та велика кількість інших закладів подібного типу, які піклуються про особливих дітей. Вони зібралися тут, у дитячому садочку №17, щоб весело провести свій час та отримати подарунки, які цього року для них підготували міський голова Василь Костянтинович Мазур та народний депутат України Анжеліка Вікторівна Лабунська. Від імені міського голови діточок на святковому концерті привітав його заступник Іван Омелянович Демусь, на заході також були присутні начальник управління освіти і науки Адаменко Валентина Василівна та начальник управління соціального захисту населення Павліківський Олег Діонізович.
Привітання від народного депутата України Анжеліки Лабунської озвучив її помічник Пономарчук Володимир В’ячеславович. Він привітав дітей зі святом, та порадував їх новиною про те, що спеціально для них Анжеліка Вікторівна приготувала цікаві подарунки, які будуть вручені після концерту - під час проведення спортивних заходів та змагань. Як зазначив Пономарчук Володимир В’ячеславович для журналістів газети «Бердичів Діловий», Анжеліка Вікторівна подбала про те, щоб жоден з дітей не залишився без подарунка. Призи отримають усі – навіть наймолодші з них.
У свою чергу подяку за підтримку народному депутату України та міському голові висловили представники Центру реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» та Центру реабілітації неповносправних дітей «Насіння надії». По завершенню офіційної частини та роздачі солодких подарунків надійшла черга і до концертної програми, яку спільними зусиллями підготували вихованці Центру реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» та Центру реабілітації неповносправних дітей «Насіння надії» разом з Центром позашкільної освіти ім. Разумкова і цирковою студією «Жанр». Ведучими заходу стали учасники театрального гуртка «Трамвайчик» Інна Макогонова і Катерина Штивович, режисер концертної програми – Валентина Ратушинська.
Було надзвичайно приємно бачити, як вихованці Центру реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» та Центру реабілітації неповносправних дітей «Насіння надії» активно приймають участь у концертній програмі, виступаючи з різноманітними номерами та отримуючи задоволення від бурхливих оплесків на їх честь. До речі, цього року Благодійний фонд «ЛАВ» до Дня захисту дітей надав вагому матеріальну підтримку для Центру реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик», перерахувавши їм грошову допомогу в розмірі 2000 гривень та Центру реабілітації неповносправних дітей «Насіння надії», на рахунок якого теж надійшло 1000 гривень допомоги. А Центр реабілітації дітей-інвалідів отримав у подарунок від Благодійного фонду «ЛАВ» бігову доріжку вартістю 5980 гривень. Сподіваємося, що це допоможе покращити умови, у яких проходять курс лікування маленькі бердичівляни та допоможе їм покращити стан здоров’я.
http://www.labunska.org.ua
ПЕРЕМОЖЕЦЬ КОНКУРСУ ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ
Бердичів став відомим завдяки золотому серцю Ангеліни Лукіянчук переможеці конкурсу «Золоте серце України».
"Мій перший син Вадим народився з синдромом Рубінштейна-Тейбі. Налякана, у відчаї, я не знала, як піклуватися про дитину з інвалідністю, а про його майбутнє навіть боялася думати.Незабаром у міському центрі реабілітації я познайомилася з Ангеліною Викентьевна Лукіянчук. Коли вона взяла мого синочка за руку і сказала, що він у мене дуже хороший хлопчик, я немов прокинулася, з'явилася надія. Тривалі заняття, безмежна любов до моєї дитини - і ось результати: Вадим сам їсть, одягається, навчається у загальноосвітній школі, грає на музичних інструментах, проявляє свою любов до мене. З тієї першої зустрічі з Ангеліною Вікентіевною пройшло більше десяти років. За цей час я познайомилася з іншими батьками хворих дітей. Разом ми створили громадську організацію «Навчально-реабілітаційний центр для дітей« Насіння надії ». Її золотим серцем є Ангеліна Викентьевна, яка невпинно продовжує працювати і віддавати всю себе нашим дітлахам. Про таких людей повинен на знати вся країна! "
Світлана Мазурець, м. Бердичів.
Люди, які повністю віддають себе іншим: час, гроші, любов, серце ... Вони вражають своєю жертовністю і пробуджують бажання хоч трохи стати схожими на них. Хочеться наблизитися до світла, яке вони випромінюють, і нести його далі ...
Серед таких людей Ангеліна Лукіянчук, жінка, всю себе присвячує хворим дітям та їх батькам. Вона розуміє їх, підтримує, допомагає. У будь-який час: і вдень і вночі.
Багато років тому в сім'ї інваліда Великої Вітчизняної війни народилася дівчинка, яку назвали Ангеліною. Вона виросла, вивчилася на педагога-психолога і з часом зрозуміла, що її покликання - працювати з сім'ями, де виховуються хвора дитина. Адже вона як ніхто знає зсередини, чим вони живуть і чого найбільше потребують.
«Найяскравіші моменти мого дитинства пов'язані з тими днями, коли тато зустрічався з фронтовими друзями. Скільки вони пережили, більшість стали інвалідами, але як вони раділи життю, з якою теплотою дбали і підтримували один одного! .. » - згадує наша героїня.
Тоді вона зрозуміла, що сім'я, в якій живе дорослий або дитина-інвалід, може і повинна бути щасливою. Все залежить від ставлення всіх членів сім'ї до цієї хай і непростої ситуації. А ще дуже важлива підтримка! Не тільки матеріальна! Добре слово, влучна порада та обнадійливі обійми дають сили і повертають віру. Саме цим Ангеліна Лукіянчук хоче займатися вже багато років.
Спочатку була робота в Бобруйському міському центрі реабілітації, де багато батьків хворих діточок стали її друзями. Серед них були і ті, які хотіли нових змін, впровадження новітніх методів роботи з їх дітьми...
Вони бачили в нашій героїні ту рушійну силу, яка змогла повести їх в дещо іншому напрямку. Так була створена громадська організація «Навчально-реабілітаційний центр для дітей «Насіння надії », серцем і душею якої стала Ангеліна.
До речі, таку назву вибрано не випадково, адже батьки вірять якщо посіють насіння, то вони обов'язково проростуть успіхами дітей, добрими справами. Вже зараз можна констатувати, що паростки дуже хороші і міцні! У центрі займається 75 сімей.
Розроблено багато програм. Використовується індивідуальний підхід до кожного дитини. У цьому році починає працювати інтегрована група, в якій одночасно займатися майже здорові діти, діти зі слабким слухом і з проблемами руху.
Наша героїня, як і всі співробітники центру, працює там на безоплатній основі. На запитання: «А на що ви живете?" - Вона з посмішкою відповідає: «На пенсію!» Віддавати всього себе іншим, а що ж отримувати за це? Любов дітей, їх досягнення, щасливі очі батьків ... Більше цій дивовижній жінці нічого не потрібно. У складні життєві моменти вона завжди керується фразою: «А хто обіцяв, що буде легко? ..» Відчай і сльози бувають тільки тоді, коли діти йдуть у світ ... Це головна біль для нашої героїні. З усім іншим вона впорається. Мабуть, недарма батьки дали їй таке ім'я, адже вона дійсно схожа на ангела ...
Всеукраїнська соціальна акція «Золоте серце» щорічно проводиться журналом «Твой Малыш», починаючи з травня 2004 року. Мета акції - розповісти про лікарів, учителів, організаторів притулків, громадських діячів та інших людей, які віддано служать своїй справі, чиї вчинки визначаються високим рівнем громадянської відповідальності, милосердя та професіоналізму. Дуже приємно повідомити бердичівлянам, що одна із засновниць реабілітаційного центру "Насіння надії" Ангеліна Лук'янчук стала переможницею у акції "Золоте серце" у номінації "Турбота". Журналістка Лайв ФМ поспілкувалась із Ангеліною Вікентьєвною, яка розпівала, що мрія допомагати людям із особливими потребами родом їз її дитинства.
Міжнародний благодійний фонд “Планета взаємодопомоги” працює у Бердичеві
Вже більше року як у Бердичеві почав працювати Міжнародний благодійний фонд "Планета взаємодопомоги". Перше, за що взялися волонтери, - ремонт приміщення по вулиці Карла Лібкнехна, 106, в якому розміститься новий реабілітаційний центр. Про це нам повідомила координатор проектів Ірина Чорнобривець.
Інформація на порталі міста про фестиваль "Повір у себе, і у тебе повірять інші"
Вадим-дитина оркестр!Уже шість років поспіль в місті під патронатом міського голови В.К.Мазура на базі дитячої бібліотеки проходить загальноміський конкурс творчості серед дітей з особливими потребам «Повір у себе, і в тебе повірять інші».
Цього року 11 квітня свої унікальні роботи в жанрі декоративно-прикладного, образотворчого мистецтва представили біля 30 учасників. Це учні загальноосвітніх шкіл міста, ЦПО ім. О. Разумкова, вихованці центру реабілітації для дітей-інвалідів, громадської організації «Насіння надії».
Гарна концертна програма, в якій взяли участь учні музичної школи, центру позашкільної освіти ім. О.Разумкова, ЗОШ №5, ГО «Насіння надії», центру реабілітації для дітей-інвалідів, циркова студія «Жанр», волонтери БМЦСССДМ, грамоти та подарунки учасникам, солодкий стіл для дітей та батьків – все це створило теплу та святкову атмосферу.
І вже сьогодні всі роботи знаходяться в ЖОЦСССДМ, переможці обласного конкурсу матимуть можливість оздоровитись в МДЦ «Артек».
Організатори заходу: Бердичівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управління освіти та науки приклали усіх зусиль, щоб в таких заходах приймало участь якомога більше дітей. І для розвитку дитячих талантів всі умови в нашому місті є, про що під час проведення заходу говорили педагоги, керівники гуртків та батьки наших обдарованих діток.
Кияни збирали гроші для створення в Бердичеві реабілітаційного центру
З 27 лютого по 2-ге березня на виставковому майданчику «HANDMADE-Expo Вишивка. Рукоділля. Ремесла. Декор»понад 150 учасників з України, Молдови, Грузії, Росії представили все, що пов'язано зі світом рукоділля та творчості. Найбільші компанії виробники та дистриб'ютори представили відвідувачам більше 100 торгових марок всіляких товарів для всіх традиційних і сучасних видів рукоділля, які на виставці можна придбати як оптом, так і вроздріб.
17-та Міжнародна оптово-роздрібна виставка «HANDMADE-Expo» об'єднала на одному виставковому майданчику компанії, які представлять свою продукцію в основних розділах виставки: Товари для вишивання (нитками, бісером, стрічками);- Аксесуари та матеріали для валяння вовни;- Пряжа та нитки;- Тканини для печворку;- Матеріали і аксесуари для художників;- Рами та багети;- Товари для декорування; - Товари для декупажу;- Товари для дитячої творчості та ін.
Учасники презентували новинки, а фахівці компаній провели консультації та майстер-класи для всіх бажаючих.Рукодільні майстерні, творчі об'єднання і майстри продемонструють вироби ручної роботи, які, безсумнівно, стануть унікальним подарунком до 8-го березня, оберегом, окрасою, ексклюзивної деталлю, а авторський декор зможе прикрасити і внести затишок в будь-який інтер'єр.
Так як 2013 оголошено роком дитячої творчості в Україні, було прийнято рішення вперше в рамках виставки «HANDMADE-Expo» провести окремий конкурс дитячої творчості «АРТ КРАЇНА Kids". Приємно, що конкурс викликав величезний інтерес серед дитячих центрів творчості з усієї України. Роботи фіналістів конкурсу були продемонстровані на виставці. А конкурс авторського рукоділля для дорослих «АРТ КРАЇНА» традиційно приніс кожному відвідувачеві естетичне задоволення і натхнення для створення власних шедеврів.
Справжньою«родзинкою» виставки сталаекспозиція«100 РОКІВ тому», яка була проведена спільно з Дирекцією виставок Спілки художників України та Громадською організацією лялькарів. До уваги відвідувачів була представлена старовинна вишивка, етноодежа зібрана в різних куточках України, ляльки, кераміка, картини столітньої давнини.
Відвідувачі та учасники виставки взяли участь у благодійному аукціоні «СКРИНЬКА ДОБРА», який відбувся спільно з Благодійним фондом «Планета взаємодопомоги» 2 лютого. Гостями заходу стали відомий журналіст і музикант Олексій Мочанов і дизайнер Ольга Родченко. Лоти від наших гостей, а також авторські вироби майстрів-учасників виставки зможе придбати кожен бажаючий. Кошти від покупки лотів будуть передані на створення реабілітаційного центру активної соціокультурної і фізичної реабілітації інвалідів-колясочників та дітей інвалідів «На Рівних» в Бердичеві.
19 січня у гарнізонному Будинку Офіцерів відбувся християнський благодійний концерт «Будьте милосердні». Метою його проведення було зібрання коштів на створення Центру активної соціокультурної і фізичної реабілітації інвалідів-візочників та дітей-інвалідів «На рівних», що створюється нині на базі громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» та навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння Надії».
Ініціатором цієї доброї справи стала церква «Сілоам», на чолі з пастором Миколою Крицьким також до них приєдналися церкви «Вефіль», «Різдва Христового», «Новий час», Міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги», благодійний фонд ЛАВ, що завжди відгукується на всі прохання та потреби центру «Насіння Надії» та ГО «Стимул».
Глядачам було запропоновано цікаве дійство присвячене святу Різдва, добра та милосердя. Самодіяльні творчі колективи церкви дарували своє мистецтво людям, в ім’я доброї справи. Кілька творчих номерів підготували и самі вихованці центу «Насіння Надії».
У фойє Будинку Офіцерів була розгорнута виставка-продаж виробів декоративно-прикладного мистецтва, котрі власноруч виготовляють діти нашого центру у творчій майстерні «Веселка» під керівництвом волонтера Катерини Вандиш. Також багато своїх робіт для цієї виставки надали інші майстрині на прохання міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги».
Чудове дійство завершилося спільним солодким столом та гарним спілкуванням між собою всіх запрошених на свято милосердя.
VI Международная выставка-ярмарка «Золотые руки мастеров»
C 12 по 14 октября 2012 года “Модный журнал»-«Модное рукоделие» организовал и провел в Киеве в Международном выставочном центре VІ Международную выставку рукоделия и творчества «Золотые руки мастеров» и ІІІ Международный конкурс «Бисерный эксклюзив-2012». За три дня выставку посетили около 7 тыс. человек. Работу выставки освещали 11 телеканалов и 17 всеукраинских газет и журналов и Интернет-порталов. Представлены 15 компаний и интернет-магазинов по продаже товаров для рукоделия и 85 мастеров декоративно-прикладного искусства. На выставке были представлены традиционные и новые направления в области хобби и досуга, здесь можно было не только полюбоваться красотой, но и определиться с выбором занятий для души, попробовать сделать что-то самому на мастер-классах, получить информацию о новинках рынка товаров для хобби и рукоделия, а также прослушать лекции и консультации по их применению. Интрига выставки - подведение итогов ІІІ Международного конкурса «Бисерный эксклюзив-2012». В финале участвовали 35 дизайнеров из Украины, России, Казахстана, Латвии, США, Великобритании, Австралии. Работы участников конкурса оценивало не менее интернациональное жюри, в состав которого вошли именитые дизайнеры Японии и ЮАР: IMAI Hiroko, NOZUE Sonoko, KISO Toshie, Hazel Blomkamp, Di van Niekerk. Желающие могли примерить коллекционные шедевры рукотворной красоты и приобрести их. В рамках выставки прошла серия мастер-классов по различным видам рукоделия, которые провели известные художники, мастера и дизайнеры из Украины, России, Англии, ЮАР, США. На главной сцене были проведены демонстрации и консультации по изготовлению дизайнерской бижутерии дизайнерами Японии. Консультантами магазина «Мирт групп» были проведены презентации материалов для дизайна и изготовления бижутерии компании «PRESSIOSA». Посетителям и гостям выставки были презентованы новые книги Оксаны Скляренко «Шьем Тедди-малышей и их друзей» и Анны Быстрик «Вышивка бисером. 3-D эффекты и другие хитрости». Никого из посетителей выставки не оставили равнодушными показы коллекций вечерних и повседневных украшений дизайнеров Латвии (Даце Возняк, Светланы Акимовой, Людмилы Ерофеевой, Анжелики Зрайченко), Америки (Ольги Диллоу, Александры Сидоренко), Японии (IMAI Hiroko, NOZUE Sonoko, KISO Toshie), ЮАР (Hazel Blomkamp, Di van Niekerk). На выставке была представлена новая трилогия коллекций «Эго», «Этно», «Эко» художника дизайнера из Москвы Ирины Горюновой. Материалами для создании коллекции украшений послужили экологичные лен и дерево, этнические минералы, медь. Состоялся показ коллекции детской вязаной одежды «Киев вечерний» дизайнера Наталии Башкатовой, которая прошла под девизом «Все самое лучшее детям, все только натуральное». Коллекцию представила студия мини моделей «Фреш» ассоциации детской моды. Также много радости доставил показ авторской коллекции «Дети Солнца», выполненной из нестандартных материалов руками воспитанников кружка «Дизайн и мода» отдела декоративно-прикладного искусства Киевского дворца детей и юношества под руководством Сирык Екатерины Дмитриевны.
Также была проведена вторая благотворительная акция. Международный благотворительный фонд «Планета Взаимопомощи» объявляет искреннюю благодарность организаторам выставки «Золотые Руки Мастеров», салона «Модна Лялька», а также мастерам-благотворителям, которые пожертвовали свои работы и деньги на проект создания «Клуба активной физической и социально-культурной реабилитации» в центре «Семена Надежды» (г. Бердичев) и проект «Услышать сердцем» - создание «центра развития для детей с врожденным снижением слуха» (г. Киев). Имена мастеров-благотворителей: Булка Татьяна, г. Киев Несмеянова Светлана, г. Киев Воеводина Надежда, г. Луцк Никишина Ирина, г. Луцк Кривко Татьяна, г. Луцк Илона, г. Киев Владимир г. Киев Прошковская Полина (11 лет), г. Киев, Подкорштова Алина (11 лет), г. Одесса Собрано 12 октября – 1285 грн. 13 октября – 608 грн. БЛАГОДАРИМ ВСЕХ ЖЕРТВОВАТЕЛЕЙ
Это был настоящий праздник творчества и красоты. Все посетители выставки получили огромный заряд энергии, здесь завязывались знакомства, рождались новые проекты, мастера находили заказчиков и ценителей своего творчества, а покупатели приобретали эксклюзивные сувениры и уникальные подарки. Известные дизайнеры делились опытом, а молодые начинающие мастера смогли найти поддержку и обрести уверенность в себе Подобные мероприятия приносят радость, вдохновение, желание творить и создавать красоту.
До встреч на следующей VІІ-й Международной выставке рукоделия и творчества «Золотые руки мастеров», которая пройдет в апреле 2013 года.
День Святого Миколая у навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння Надії»
День Святого Миколая вихованці навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння Надії» з нетерпінням чекають та щорічно радісно зустрічають улюблене свято. Почесний і бажаний гість цих зібрань – благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков.
Із самого початку своєї біографії центр реабілітації дітей із особливими потребами (директор Світлана Мазурець) отримав благословення на успішну діяльність. Відтоді духовенство Свято-Миколаївського собору окормляє навчально-виховний заклад. У храмі постійно моляться за духовне та тілесне здоров’я його підопічних і підтримують у діток надію на зцілення. А її можна зберегти, коли є віра... Вихованці центру «Насіння надії», їх учителі та батьки крокують життям із любов’ю до Господа. А Божа ласка не має меж...
Святий Миколаю, моли Бога за нас…
На традиційну родинну зустріч у ці світлі дні завітав настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков, щоб разом порадіти святу Миколая Чудотворця. Він вручив заступнику директора БМГО «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» Ангеліні Лукіянчук ікону Святого Миколая Чудотворця, тепло привітав вихованців закладу, батьків і вчителів та побажав усім наслідувати Великого Угодника Божого в доброті й любові до ближніх: «Ми зустріли престольне свято Свято-Миколаївського собору. Воно продовжується не лише в ці дні, а й протягом року: щочетверга Свята Церква вшановує пам’ять Великого Чудотворця. Він – наш заступник і посередник перед Богом. Тож прославляймо та величаймо його ім’я, любімо Святого Миколая і молімося до нього!» Діти написали лист Святому Миколаю: щирий та зворушливий – і з пошаною передали його священику. Отець Віталій по-батьківськи звернувся до них та закликав на всіх Боже благословення…
У затишній вітальні панувала атмосфера добра і любові. Діти старанно готувалися до родинної зустрічі. Окраса і гордість центру – святий куточок із іконами, сяяла прикрашена турботливими руками ялинка, в імпровізованому каміні мерехтіли вогники… Прийшли члени однієї дружної сім’ї: мамусі і татусі, бабусі та дідусі, хлопчики і дівчатка різного віку: немовлята, школярі та студенти… Юні артисти розповідали про сокровенні бажання і мрії та радували присутніх своєю творчістю: Ліза Назарова натхненно читала вірші, Настуня Бондаренко була чарівною в образі Ангела, Ілля Киришевський чудово грав на сопілці. Оплесками зустріли переможця обласного фестивалю «Райдуга» для дітей із особливими потребами Вадима Левчука. Тринадцятирічний хлопчик із багатодітної родини грає на семи інструментах, серед яких – ложки, бубен і дзвіночки!
Концертну програму до Дня Святого Миколая навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» проводить разом із міською громадською організацією інвалідів-візочників «Стимул». Її голову Юрія Яремчука юні бердичівляни та їх батьки добре знають і поважають. Він, як завжди, завітав до своїх маленьких друзів із подарунками. Діти радо вітали Галину Дудар – керівника проектів Благодійного фонду «ЛАВ», представника депутата Верховної Ради України Анжеліки Лабунської, посмішками зустрічали благодійника – приватного підприємця Станіслава Барановського. Цього дня вихованці центру «Насіння надії» отримали в подарунок ігри, матеріал для творчості, солодощі та фрукти. Вони із задоволенням співали і танцювали, водили хороводи й спілкувалися. І як відрадно було бачити їх щасливі обличчя та усміхнені очі! Для цих дітей важливішим за все є душевна увага і щира турбота.
Прощаючись, благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков подякував усім за чудове свято: «Нехай Святий Миколай покриє вас своєю любов’ю, своїм чудом, нехай наповнить вірою серця дорослих та дітей, об'єднає всіх в одну велику родину».
Нехай здійсняться сподівання вихованців центру – достатньо крихітного зернятка надії, щоб засіяти ціле поле щастя і добра…
Семінар про Конвенцію прав людей з інвалідністтю, 11.12.2012 року, м. Бердичів
Людям з інвалідністю у Бердичеві розповіли про Конвенцію ООН «Про права інвалідів»
Представники обласної організації людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.» днями завітали до Бердичева. Зустрілися із першим заступником міського голови Іваном Демусьом, фахівцями медичної, соціальної та інших галузей, а також із членами громадських організацій людей з інвалідністю. Головне, що хотіли донести до бердичівлян, як виконується державна програма щодо реалізації Конвенції ООН «Про права інвалідів».
Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «У 2009 в грудні місяці нашою країною була ратифікована Конвенція ООН «Про права інвалідів» і факультатив до неї. У березні наступного року Конвенція почала діяти. Наразі у нас 2012 рік, і Уряд підготував звіт щодо виконання Конвенції. Громадськість підготувала свій, альтернативний, звіт, який дещо відрізняється від того, що підготував Уряд. Цей документ є важливим для нашого життя, бо у ньому повністю прописано життя людини з інвалідністю в Україні і в будь-якій іншій країні світу.»
Кожна стаття Конвенціїї — це життя людини з інвалідністю, каже Неля Ковалюк. Головне, аби влада та громада вправно виконували усе, що прописано в документі. Прикладом співпраці інвалідів та керівництва міст може стати Бердичів, вважає жінка. У 2010-му вона разом із однодумцями моніторили Бердичів на рахунок доступності до різних громадських місць. Лишилися задоволеними від побаченого. А усі їхні побажання були враховані, запевнив під час зустрічі перший заступник міського голови Іван Демусь.
Іван Демусь, перший заступник Бердичівського міського голови: «З кожної нашої зустрічі ми багато беремо корисної, цінної інформації. Безумовно, частину питань нам вдалося вирішити, частина — у стадії вирішення. Але є ще величезна кількість питань, які нам потрібно вирішити разом, щоб забезпечити реалізацію прав людей з обмеженими фізичними можливостями.»
Неля Ковалюк, голова ЖОГО людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»: «Завжди на кожному засіданні комітету доступності ЖОДА я акцентую увагу на тому, що важливо наразі мати понижені бордюри, і закладати кошти саме на це. Пандуси вже якось навчилися будувати, але пониження бордюрів є проблемою. Чи у вас зроблено воно, ми не можемо побачити, бо багато снігу. Сьогодні поставили питання заступнику міського голови, чи закладаються на це кошти у бюджет. Це стосується мало мобільної групи населення: матерів з дитячими візочками, людей похилого віку, людей з інвалідністю.»
Про плідну співпрацю влади міста та громадських організацій людей з інвалідністю говорив і голова громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» Юрій Яремчук.
Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Враховуємо, які місця недоступні. Піднімаємо ці питання. Головне, що вони вирішуються і з міською владою, і з головою комітету доступності І. О. Демусьом.»
Організація «Стимул» намагається якомога більше розкрити потенціал людей з обмеженими фізичними можливостями до громадськості. Для цього уже підготовлено проект «Independent life — зусилля обмежених в русі за змістовне і повноцінне життя». Також на базі приміщення їхньої організації буде створено центр з реабілітації людей-інвалідів. А взагалі, плани — “наполеонівські”, говорить Юрій Яремчук.
Юрій Яремчук, голова БГО інвалідів-візочників «Стимул»: «Основними своїми завдання ми бачимо незалежне життя людей з інвалідністю в нашому суспільстві, активізація таких людей, створення позитивного образу людей з інвалідністю, за допомогою ЗМІ. На базі нашого центру розпочато ремонт приміщення, за підтримки міської влади і благодійників, де планується створення підприємства для працевлаштування людей з інвалідністю.»
Щодо працевлаштування людей з особливими потребами, то під час зустрічі гості висловили наступну думку. Підприємцям сьогодні має бути вигідно брати на роботу людей з інвалідністю, оскільки вони платитимуть за це набагато менший податок. Отже, в житті все можливо. Якщо ти людина з дещо меншими фізичними здібностями, не варто ставити на собі хрест. Головне — бажання. Бажання жити і працювати.
Соціальний проект REHAU і компанії-партнера ПП «Черняк»
12 жовтня 2012 рокуREHAUспільно з компанією-партнером ПП «Черняк» надали допомогу в заскленні навчально-реабілітаційного центру для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», м. Бердичів.
Навчально-реабілітаційний центр «Насіння Надії» функціонує з 2009 року. Пріоритетною метою центру є захист інтересів сімей, які виховують дітей з особливими потребами: розвиток здібностей, соціальних навичок дітей для найбільш повної інтеграції в життя суспільства за допомогою навчання, фізичної, психолого-соціальної реабілітації, просвітницька робота в батьківському середовищі та сприяння підготовці персоналу, здатного виконувати роботу на високому професійному рівні.
Цього року було розпочато ремонт приміщень навчально-реабілітаційного центру. Компанія REHAU здійснила заміну двох віконних конструкцій в приміщенні спортзалу для тренування діток з діагнозом ДЦП. Нові вікна з профільної системи REHAU Euro-Design 60, яка поєднує високий рівень тепло- та звукоізоляції, забезпечать оптимальний мікроклімат та захист від зайвого шуму, необхідний для тренування вихованців центру.
Дякуємо компанії-партнеру ПП "Черняк" за участь у проекті.
Джерело інформації http://www.rehau.com
Свято матері (Газета «Без Бар’єрів» №11(89) 04.06.2012 р)
Радісно і тепло відзначили Міжнародний День Матері у навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння надії», що в місті Бердичеві, Житомирської області. Простора, ошатно вбрана світлиця, що є спільною для Центру та ГО «Стимул», зустрічала своїх дорогих гостей – малят та їх любих матусь. Ведуча заходу Ангеліна Лукіянчук гостинно запрошувала всіх долучатись до святкування.
Маленькі артисти вже одним своїм виглядом створювали, якусь особливу, неповторну атмосферу, сповнену духом Української традиції та культури. Дітки були зодягнені у національні костюми, неймовірно приємно бачити таку велику кількість дівчаток у яскравих віночках та справжніх маленьких козаків у червоних і синіх шароварах, підперезаних яскравими поясами, і звичайно у традиційних, для українців, вишитих сорочечках.
Завітали на таке, по-родинному тепле, свято малі вихованці недільної школи Свято-Миколаївського собору. Юні хористи виконали для всіх присутніх чудові пісні, присвячені матусям, а глядачі їм з радістю підспівували та аплодували. Чарівливі мелодії сопілки подарував слухачам Ілля Киришевський.
Особливу увагу на святі було приділено багатодітним матерям, котрі виховують одразу по троє і п’ятеро дітей, а це Ірина Василівна Заботіна, Світлана Миколаївна Мазурець, Ірина Петрівна Лукіянчук. Саме їм був присвячений виступ оркестру веселих дзвіночків «Вадим і брати», котрий теж складається з п’яти рідних братиків, під керівництвом мами Світлани Мазурець.
Зворушливим був конкурс колискових, коли матусям та малятам було запропоновано пригадати ті колисаночки, які наспівували їхні найрідніші матусі та бабусі, що проводжали малечу у казковий світ снів. Вслухаючись у ніжні чарівливі звуки, кожен повертався у далеке, а для когось і не дуже, дитинство, пробуджуючи в душі найтепліші і найдобріші спогади, Ліричного настрою додав присутнім прочитаний вірш Людмили Дворніцкої «Солнечный ангел», адже ця жінка, як ніхто краще знає, як важко часом дається щастя материнства, через велике бажання стати мамою, вона пожертвувала своїм здоров’ям та зором.
А свято тривало, були ігри, танці, конкурси, а ще малят було залучено до колективної творчості, вони разом з матусями спеціальними пальчиковими фарбами створили картину під назвою «Сонячне панно». До речі, ознайомитись з цим надзвичайним шедевром, шанувальники мистецтва зможуть на День захисту дітей, що відзначатимуть першого червня.
Такий гарний, добрий захід завершився солодким, святковим столом, бо ж яке свято без смачного і яке ж дитинство без солодкого. А для матерів теж були припасені особливі подарунки, котрі були виготовлені руками малечі у «Творчій майстерні», котрою керує волонтер і добрий друг Центру Катерина Вандиш.Подарунки мали вигляд традиційної сувенірної ляльки-мотанки, подібними колись ще гралися наші прабабусі й пізніше забавляли своїх діток. Тому, вони викликали такі щирі й приємні відчуття у серцях жінок і не залишали байдужими нікого.
Ольга Мельник
Матері, що плекають надію
Ну ось і завітав до нас травень – зеленоокий парубок, красень місяць. Повітря настояне пахощами цвіту, земля в полоні зеленого війська трав, а голоси пташок зливаються у єдину всеперемагаючу пісню весни. І мабуть, не випадково саме на цю пору припадає так багато найсвітліших і найважливіших для кожної людини свят. Таких як: День Перемоги, День Матері, а також Міжнародний день сім’ї.Хоча, перелічуючи ці свята, мені спало на думку, що травень по праву можна назвати місяцем матері. Бо саме матері завжди докладали багато зусиль аби у нас були ці свята. Матері тримали на своїх жіночих плечах рідну країну, обпалену війною, це вони вимолювали в Бога життя для своїх синів, батьків, чоловіків. Певно ніхто не виплакав стільки сліз, як мати на могилі невідомого солдата. І саме матері – Берегині родинного вогнища – справжня підтримка та опора, для кожного «Я», з яких і складається сім’я. Вони, як ніхто, заслуговують на нашу любов і не лише в якийсь особливий день. Зазвичай у святкові дні ми звикли говорити про відомих, героїчних, славетних мам. А мені хотілося б згадати звичайних, рідних і таких близьких. Втім їхнє життя не менш важке і часом не менш героїчне. Саме з такими матерями я познайомилась якраз на початку травня, у створеній нещодавно громадській організації «Насіння Надії». Утворилась вона завдяки бажанню батьків і матерів, що виховують дітей-інвалідів, створити для них навчально-реабілітаційний центр. І зараз вони роблять перші, але дуже впевнені й успішні кроки на шляху до здійснення своєї мрії. Спілкуючись із засновницями центру, я добре розуміла, які важкі випробування випали на долю кожної з них. Це ж їм щодня доводиться вести війну з хворобами, болем, відчаєм. І якщо для когось це просто набір слів, то вони знають їх істинне значення. Ще з дитинства пам’ятаю одну крилату фразу, яку любить повторювати моя бабуся: «У тебе пальчик болить, а в мами серце». А, що ж твориться із материнським серцем, коли твоя дитина постійно хворіє, не може ходити або розмовляти, замикається в собі і дуже важко пристосовується до життя і світу довкола? Ці та безліч інших проблем примусили їх об’єднатись і боротися за краще майбутнє для своїх дітей. А допомагають їм у цьому керівник центру «Насіння Надії» Т.М. Осадчук та всі його спеціалісти. А саме: С. Мазурець, С. Бевза, О. Веклич, Т. Солоф, А. Лукіянчук, К. Вандиш. Завдяки цим людям навчально-реабілітаційний центр громадської організації «Насіння Надії» має змогу надавати такі послуги: психолого-педагогічну допомогу родинам; корекційно-розвиваюче навчання та реабілітація в групах дітей з ДЦП; навчання і виховання дітей з розумовими вадами; профілактика захворювань опорно-рухового апарату за допомогою масажного ліжка. Проте, за переконанням самих працівників центру, усіх цих можливостей могло б і не бути, коли б не активна життєва позиція клієнтів центру – батьків, рідних та близьких людей дітей, котрим необхідна допомога. А найкращими активістами, як завжди, є матері. Тож, користуючись нагодою, організація висловлює велику вдячність всім матерям за підтримку, допомогу й велику довіру, надану центру. Як стверджує спеціаліст центру, психолог Ангеліна Вікентіївна Лукіянчук: «Кожна матуся – надзвичайно сильна особистість, особлива і неповторна. І кожну з них, без перебільшення, можна назвати «геніальною мамою…» Однак дбають про своїх рідних діток не лише мами. Ангеліна Вікентіївна розповіла мені про одну чудову бабусю Юзефу Олександрівна Лонську. Жінка не лише самотужки виховує свого прекрасного внука Ростислава, а завжди готова прийти на допомогу іншому. І веде активний суспільнокорисний спосіб життя. А Світлана Мазурець є матір’ю п’ятьох дітей, проте завжди знаходить час і сили для роботи в центрі. Дуже вразила мене стійка життєва позиція ще однієї матері Тетяни Макарової. Вона зуміла відстояти право своєї дитини на повноцінне, життя та розвиток. Всіма силами допомагає своєму сину адаптуватися в цьому нелегкому світі, адже його всесвіт маленький, замкнутий, ранимий так потребує її захисту й рідних очей. І саме материнські очі є його надійним супутником у житті. А осб Тетяна Шершньова, не опускаючи рук, відчайдушно бореться за здоров’я своєї дитини, використовуючи кожну, бодай найменшу можливість, подолати складну хворобу. Під час моїх відвідин центру «Насіння Надії», я звернула увагу на маленького, допитливого, непосидючого хлопчика Германа. За ним було дуже цікаво спостерігати, його велика цікавість до всього, що відбувалось довкола була не переможною. Хоча, напевно, це є його генетична схильність, що передалась йому від батьків. Бо ж його мама, Юлія Штоббе теж не звикла сидіти склавши руки, вона бере активну участь в реабілітації вихованців центру. Допомагає розшукувати матеріали, необхідні для розвиваючих ігор, віднаходить посібники, комп’ютерні програми, ніколи не шкодує своїх сил, знань і вмінь, коли потрібна допомога. А Світлана Колодій, як стверджують оточуючі, відрізняється самопожертвою та безмежною любов’ю до свого сина. Спілкуючись із цими прекрасними матерями, пишучи цю статтю я знову і знову переконувалась в тому, що все-таки найтяжча мука матері це бачити страждання своєї рідної дитини. Життя дуже часто випробовує наших матерів саме у такий спосіб. Мабуть, тому в Україні з давніх давен жінки молились за своїх дітей Матері Божій, котра заступалася за них перед Отцем Небесним. Молитва й досі є великою розрадою та втіхою для матерів. Віра допомагає в житті і надає сили, мужності й терпіння в боротьбі за здорове і щасливе майбуття своїх дітей. Тож, дорогі матері, зичу вам сили, натхнення, нових перемог у вашому непростому житті! Хай береже вас Бог.
Ольга МЕЛЬНИК (Надруковано в газеті «Земля Бердичівська» 14.05. 2010 p.)
«ЛЮБОВ І СВІТЛА РАДІСТЬ СЕРЦЯ — ВАМ, НАШІ ДІТИ, ДОРОГІ»
«В «Насіння надії» є майбуття, Коли проростає на ґрунті добра. Терпіння і віри має бути сповна У серці, думках, рух сівача.»
Гарно відзначили День захисту дітей у навчально-реабілітаційному центрі для дітей-інвалідів «Насіння надії». Святковий захід мав назву: «Любов і світла радість серця — Вам, наші діти, дорогі». Сюди завітало справжнє погоже Літечко, в особі чарівної білявої дівчинки. Привіталася з дітками тай закружляла в танці веселому. Радіючи незвичайній гості дітки дарували їй свою творчість та тепло усмішок. Найпершими для Літечка і всіх гостей Катруся й Ілля прочитали дуже гарний вірш Світлани Колодій «Ми такі, як усі, в світ прийшли для життя». Далі свій пісенний талант демонстрував справжній сімейний гурт під назвою «Вадим і брати», художнім керівником якого є їхня мама Світлана Мазурець, «Пісенька про зайчика і пташечку» подарувала всім приємний настрій. Втім вихованці центру не лише гарно співають і декламують вірші, вони ще й вміють робити усілякі цікаві вироби з паперу та інших матеріалів. Цього разу дітки зробили яскраві листівки в яких зізнавались у щирих почуттях до своїх найрідніших людей і дарували їх своїм батькам під щирі оплески присутніх. А Матвійчик і Ярославна подарували всім матерям два чудові вірші «Про маму» і «Все починається з мами». Однак не забувають в Центрі і про тих людей, без допомоги яких його робота була б значно ускладнена. Це всі ті благодійники та спонсори, що підтримують всі добрі справи центру «Насіння надії», то ж у своєму виступі його керівник Т.М. Осадчук дякувала за підтримку та допомогу всім благодійникам. Серед яких: депутатський корпус на чолі з міським головою В.К. Мазуром. Міський осередок партії «Фронт змін» на чолі з головою О.М. Івасенко. Християнські громади церков «Різдва Христового», «Вефіль», «Відкрите серце», «Новий час», місіонери з Німеччини й Англії. Магазини: «Килимок», «Будматеріали», «Хімія» р-н. Червона гора. Директор локальної сітки «Карат», директор АТП 11837 О.В. Ревега. Цього дня усі присутні на святі стали свідками фіналу літературного конкурсу на вірш-візитку центру «Насіння надії» «Пишу любов’ю свого серця — вам, наші діти, дорогі», в якому брали участь Світлана Колодій, Ірина Балац, Олена Хомяк. Всіх учасників було відзначено подяками, подарунками та оплесками вдячних слухачів. Олена Хомяк подарувала присутнім ще кілька власних віршів. На свято завітав і директор благодійної організації «Відкрите серце». Він привіз малечі подарунки і багато теплих, щирих слів, котрі знайшли відгук у серці кожного, хто чув його вітальну промову. А далі сталося справжнє чудо, яке здивувало навіть дорослих. Діткам запропонували посадити квіточки. У глибокі мисочки налили води і в кожну поклали квітку зроблену з паперу. І, раптом, від взаємодії з водою паперові лілеї почали розквітати, поступово розкривати свої листочки, так, наче, вони дійсно тяглись до сонечка. Не знаю хто із організаторів свята втілив в життя таку ідею, але це справді було казкове видовище. За кілька днів до цього центр «Насіння надії» спільно з екологічним відділенням Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова, за сприяння магазину «Хімія» р-н. Червона гора проводили акцію «Придбай зеленого друга» автором та розробником якої була психолог А.В. Лукіянчук. Під час акції дітки разом із батьками висаджували вазони і вчились доглядати за ними, а головне, що кожен пішов додому разом із своїм зеленим другом — проте, ніхто з них навіть не здогадувався, що навіть паперові квіти можуть розквітати. На завершення заходу сімейний гурт «Вадим і брати» подарували всім присутнім чудову пісню «Веселі чоловічки» і їм підспівував та аплодував весь зал.
Ольга МЕЛЬНИК. (Надруковано в газеті «Земля Бердичівська» 4.06.2010 p)
МАЛЕНЬКИЙ ДЗВІНОЧОК НАДІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Уже п’ять років поспіль у межах району та області проходить конкурс творчості серед дітей з особливими потребами «Повір у себе, і в тебе повірять інші». Цього року він відбувся 26 березня на базі міської бібліотеки для дітей.
Організаторами конкурсу виступили Бердичівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з управлінням освіти і науки, дитяча бібліотека, центр реабілітації дітей-інвалідів, громадська організація «Насіння надії», міський центр «Юність» та педагогічний коледж. Їхньою головною метою було привернути увагу громадськості та владних структур до проблем дітей з функціональними обмеженнями, а також виявити та підтримати їх творчий потенціал. В організації та проведенні конкурсу допомагали також юні таланти музичної школи та волонтери із педагогічного коледжу.
У конкурсі брали участь діти з особливими потребами віком від 8 до15 років із міста Бердичева. Кожен учасник мав представити не менше як дві роботи в жанрах декоративно-прикладного, ужиткового та образотворчого мистецтва. Цьогоріч учасниками стали: Сиром’ятна Оксана, Шиленко Анастасія (НВК №10), Збиковський Давид, Піонтковська Яна, Кірмуц Людмила, Недашківський Василь, Пижик Леся, Вусата Ярославна, Коваленко Ніна, Лімонова Олена, Сінельникова Олександра, Пижик Віктор, Білик Ольга, Чихурська Анастасія, Падун Віталій (ЗОШ №5), Колодійчук Анна (ЗОШ №1), Левчук Вадим (НВК №4), Шишко Анастасія (ЕЗОШ №10), Киришевський Ілля (вихованець дитячого центру «Насіння надії»).
Фіналістами конкурсу стали Киришевський Ілля, Падун Віталій та Шишко Анастасія. Роботи переможців та ще декількох талановитих дітей зараз знаходяться у Житомирі на обласному конкурсі. Проте переможців та переможених не було. Усі отримали чудові подарунки від міського голови Василя Костянтиновича Мазура.
Щодо заходу, він проходив у дружній, по-сімейному теплій атмосфері. Його ведучою була Василівська Світлана Леонідівна – провідний спеціаліст центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для учасників конкурсу лунали привітання від учнів, громадських діячів та батьків. А особливу увагу привернула Мазурець Світлана Миколаївна, мама п’ятьох синів, яких вона сама згуртувала, організувала та допомагає їм розвиватися. Вона запропонувала прослухати прекрасний оркестр «Вадим і брати», яких самостійно готувала до виступу.
Це не єдиний захід, присвячений дітям з особливими потребами, який проводиться у нашому місті, і дуже приємно, що і влада, і звичайні громадяни не забувають про них та всіляко їм допомагають.
Яна ОДИНЕЦЬКА, студентка БГПК ім. М.Грушевського.
(Надруковано у газеті "Земля Бердичівська" 6. 04. 2012)
«БІБЛІОТЕКА ІГРАШОК»
Нещодавно, перебираючи свої колишні дитячі скарби, я натрапила на свого улюбленого рожевого зайця. Мене огорнули неймовірно теплі почуття та спогади пов’язані із цією іграшкою. Пам’ятаю як витягла її за лапку із величезної торби Діда Мороза, як принесла додому, як у хвилини радості підкидала до стелі і ловила у повітрі, як шепотіла свої маленькі секрети у м’яке пухнасте вушко. Було це так давно, а цей маленький, запилений, рожевий зайчик зберіг для мене так багато приємних спогадів. Певно, у кожного з нас були такі найулюбленіші, найкращі, найрідніші для нас іграшки. Котрі втім часто губилися десь по дорозі в доросле життя.
А от Навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння надії», що знаходиться у м. Бердичеві на Житомирщині, іграшки не губляться, бо ж тут облаштована справжня «Бібліотека іграшок». Заснована вона психологом центру А.В. Лукіянчук, на зразок громадської бібліотеки іграшок у англійському місті Нотінґем. Головною ідеєю бібліотеки є виховання в дітях доброти, співчуття, подільчивості. Адже іграшка для дитини це цілий світ вона навчає її турботи про інших, допомагає приміряти на себе певні ролі дорослого життя, а часом і визначитись із своєю майбутньою професією та життєвим шляхом. У цьому дивному місці дітки можуть обмінюватись своїми іграшками, або просто дарувати їх своїм одноліткам. А коли дитина здатна поділитися своєю радістю з іншим це і є проявом найбільшої доброти та турботи про ближнього.
Як стверджує Ангеліна Вікетіївна вихованці центру з радістю підтримали її ініціативу. Приємно спостерігати, як дітки приносять сюди свої найулюбленіші і найдорожчі серцю іграшки та обмінюються ними. Це сприяє їхньому спілкуванню, допомагає краще порозумітися, знайти спільні інтереси. Хотілося б відзначити найактивніших помічників бібліотеки – це Ілля і Катя Кирішевські, Анастасія Грінченко Аня і Ліза Вознюк. До діток також приєднуються їхні батьки Світлана Мазурець, Світлана Колодій із сином Владиславом, Клименко Станіслава Іванівна з онукою Анічкою, Юлія Штоббе з сином Германом. Не залишаються байдужими до цієї доброї справи і різні благодійні та релігійні організації серед яких «Місія в Україні» з міста Житомира, котра подарувала бібліотеці багато цікавих пазлів, церкви «Різдва Христового» та «Новий Час».
Організатори «Бібліотеки іграшок» та весь колектив центру реабілітації дітей-інвалідів «Насіння надії» висловлює вдячність усім хто бере участь у такому цікавому і потрібному проекті. А також запрошує приєднуватись до доброї справи усіх небайдужих.
Ольга МЕЛЬНИК.
(Опубліковано 26 березня 2012 р. газета "Без Бар’єрів")
ЦІКАВЕ СПІЛКУВАННЯ З НАЩАДКОМ СЛАВНОГО РОДУ ПІДПРИЄМЦІВ І МЕЦЕНАТІВ ТЕРЕЩЕНКІВ
Днями у міській Бердичівській бібліотеці відбувся онлайн-семінар, зініційований та проведений, командою професіоналів освітнього проекту «EDUkIT» (м. Харків) і за допомоги мережі Інтернет транслювався на всю Україну із офіційного сайту цього проекту. Бердичівська міськрайонна громадська організація «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» залучилась за ініціативи представника, координатору проектів Міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги» Ірини Чорнобривець.
Повна назва заходу: безкоштовний вебінар «Прагнення до суспільної користі, або благодійність в дії», проводився він, на сам перед, для величезної аудиторії освітян з усієї країни, а також для усіх небайдужих громадян, що переймаються проблемами благодійності у соціальній сфері.
Головною родзинкою події стала безпосередня участь у вебінарі Мішеля Терещенка, спадкоємця підприємницьких та меценатських традицій сім'ї українських цукрових магнатів XIX - початку ХХ століття. Така своєрідна онлайн-зустріч Мішеля з громадою відбулася в рамках презентації йогокниги «Перший олігарх».
В книзі Мішеля описаний життєвий шлях його діда, Михайла Івановича Терещенка (1886-1956), який в 31 рік був власником одного з найбільших статків Російської імперії, депутатом Державної думи Росії, міністром фінансів, а потім - іноземних справ у Тимчасовому уряді після лютневої революції 1917 року. Він все втратив, але зумів почати з чистого листа, і, живучи в еміграції, став одним з найбільш шанованих фінансистів світу.
«Перший олігарх» - книга про сім'ю, яку можна вважати зразком працьовитості, щедрості і турботи. Завдяки Фонду Терещенко здійснювалася меценатська діяльність в Україні, яка в подальшому досягла найвіддаленіших куточків Російської імперії. На їх кошти були побудовані богадільні та госпіталі, притулки для бездомних і сирітські будинки, школи та університети, музеї і храми.
Це було приємне і дуже цікаве спілкування. Учасники онлайн-семінару мали змогу ставити свої запитання Мішелю Терещенко, що стосувалися його книги, життя родини Терещенків та благодійної діяльності. Також поважний гість ділився своїми думками стосовно того, яким він бачить майбутнє України, і давав корисні поради та консультації з приводу залучення інвесторів, меценатів і благодійників до освітньої та соціальної сфер.
Учасники вебінару дуже вдячні його організаторам за таку корисну суспільну ініціативу і цікавий просвітницький захід. Бажають команді освітнього проекту «EDUkIT» нових звершень, цікавих ідей та успіхів у своїй цікавій та потрібній роботі.
Ольга МЕЛЬНИК.
(опубліковано в газеті "РІО-Бердичів" 20. 04. 2012р.)
ОСОБЛИВІ ЛІКАРІ ОСОБЛИВИХ ДІТЕЙ
Про надзвичайні здібності дельфінів відомо вже давно. На основі цього розроблено метод лікування, який має назву дельфінотерапія. Що ж власне означає це доволі нове для нас слово?
Дельфінотерапія – це альтернативний, нетрадиційний метод психотерапії в основі якого лежить спілкування людини з дельфіном. В Україні така терапія ще нова, доволі незвична і мало використана, а от за кордоном її почали застосовувати ще з 70-х років ХХ-го століття.
Вважається, що таке спілкування із «плавучим лікарем» допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження, в результаті чого людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації. Цей метод доволі успішно використовують у лікуванні дітей із захворюваннями нервової системи: аутизм, ДЦП, олігофренія, синдромом Дауна.
Сам процес лікування проходить під наглядом групи спеціалісті, до котрої входять лікар, ветеринар, тренер, психолог, дефектолог, реабілітолог. До проведення такої психотерапії допускаються спеціально навчені дельфіни, що мають добру, лагідну вдачу і з радістю йдуть на контакт з людьми.
Днями мені пощастило спостерігати за тим, як практично відбуваються такі заняття. Один з маленьких вихованців навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння Надії», що в місті Бердичеві, Вадимчик саме проходить курс дельфінотерапії. Для цього вони, разом із матусею, щодня долають кілька десятків кілометрів, щоб дістатися до міста Хмільник, де у санаторії «Поділля», на зустріч з хлопчиком чекає його добрий плавучий друг Зевс.
Перш ніж зануритись у воду басейну на хлопчика одягають гідрокостюм та спеціальні підтримуючі засоби, що дозволяють утримуватись на воді, потім дбайливі руки тренера допомагають йому лягти у воду, таким чином щоб зверху було лише обличчя, органи дихання та слуху, у дельфіна є вільний доступ до дитини. Тварина підпливає до хлопчика і ніжно торкається носиком до голівки, прийнято вважати, що таким чином до мозку надходять позитивні імпульси, котрі сприятливо діють на здоров’я пацієнта. Крім того диво-лікар забезпечує малюку море приємних, незабутніх вражень граючись із ним, підставляючи животик для пестощів та з вдячністю сприймають таку ласку. Ще маленьким пацієнтам дозволяється годувати своїх улюбленців спеціально підготовленою для цього рибкою. Та найбільшу радість і втіху у дітей викликає прогулянка по басейну в обіймах дельфіна, котрий притискає малюка до свого животика ластами і разом з ним пропливає на спині велике коло. І дійсно це незабутні відчуття. Під час такого спілкування дитини з твариною тренер-реабілітолог пильно стежить за цим процесом та дає дельфіну певні команди та вказівки, котрі той слухняно виконує. А коли час процедури завершується цей особливий лікар піднімає в гору свою широку ласту, наче долоню, і цим жестом бажає: «На все добре тобі, малюче»! Результати такої реабілітації Вадимчика, будуть помітні дещо згодом, а от позитивні емоції та враження існують вже зараз, про що свідчить його гарний піднесений настрій.
А от Анатолій Івас, котрий мешкає у Польщі і є батьком хлопчика, що страждає на важку форму ДЦП, поділився з нами своїми спостереженнями стосовно покращення фізичного та емоційного стану свого сина, котрий в даний час проходить вже 11 курс дельфінотерапії.
Дитина взагалі не ходила, рухи були скуті сильним паралічем, але після такої терапії дійсно стали помітні зміни на краще. За словами пана Анатолія, два тижні поспіль після проходження лікування, хлопчик наче акумулює в собі ту позитивну енергетику, котру отримав, а вже потім починаються зміни на краще. Дитина стала менш скутою, більш сприйнятливою до лікування, покращився психоемоційний стан. Ті гарні позитивні емоції, а також вправи у воді з дельфіном сприяли заспокоєнню та розслабленню на фізичному рівні, а розслаблення м’язів тіла, в свою чергу дозволило хлопчику рухатись. Зараз він може навіть пересуватись ніжками, коли його тримають за обидві ручки. Зважаючи на важкий фізичний стан дитини це є великим зрушенням.
Анатолій Івас розповів, що вже не перший рік він разом з іншими батьками, що виховують дітей з інвалідністю влаштовують поїздки з Польщі до України, саме з метою пройти курс дельфінотерапії, оскільки так їм географічно ближче. І всі сім’ї відзначають якісь позитивні зміни у стані своїх дітей, після такої терапії.
Також пан Івас зізнався, що сам не втримався від можливості поспілкуватися з плавучими лікарями та кілька разів занурювався до басейну і поділився власними відчуттями: «Відчувається дуже позитивна енергетика. Крім того дельфіни ще й спілкуються між собою на своїй мові, й коли занурюєшся повністю аж, до вух, ти відчуваєш на собі ці хвилі, фізично вловлюєш якісь імпульси. Загалом щось незбагненне і незабутнє».
Ну що ж сподіваємося на те, що дивовижні лікарі не лише подарують малечі та їхнім батькам хороші незабутні враження, а й додадуть малятам такого бажаного здоров’я та наснаги до життя.
Ольга МЕЛЬНИК. (опубліковано м. Київ газета "Без Бар’єрів" 16.07.2012р.)
Як Вадика дельфін лікував
Про надзвичайні здібності дельфінів відомо вже давно. На основі цього розроблено метод лікування, який має назву дельфінотерапія. В основі цієї лікувальної методики лежить спілкування з дельфінами, котре допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження, в результаті чого людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації. Дельфінотерапію доволі успішно використовують у лікуванні дітей із захворюваннями нервової системи: аутизм, ДЦП, олігофренія, синдром Дауна. В Україні цей метод застосовується не більше п’яти років, проте вже набув великої популярності.
При дельфінаріях створюються спеціальні реабілітаційні групи в котрих беруть участь спеціально навчені дельфіни, що мають добрий, лагідний характер. Лікування протікає під наглядом реабілітологів, тренерів, лікарів і ряду інших спеціалістів. Щоб охопити більшу кількість маленьких пацієнтів, існують і спеціальні мобільні групи, котрі перевозять «хвостатих лікарів», у ті міста де на їх допомогу чекають люди. Звісно для цього створюються всі необхідні, для тварин умови. В даний час у санаторії «Поділля», що в місті Хмільник, розгорнута така лікувальна програми.
Завдяки цьому у маленького вихованця навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння надії» Вадима Л. з’явилась реальна можливість отримати лікування, в даний час він проходить курс дельфінотерапії. Результати такої реабілітації будуть помітні дещо пізніше, а от позитивні емоції та враження існують вже зараз. Найбільше хлопчику подобається плавати в обіймах дельфіна, гладити його по животику та годувати смачненькою рибкою. А Зевс, так звати особистого лікаря хлопчика, відповідає йому взаємністю, з радістю зустрічає його біля краю басейну, дбайливо підтримує у воді, виконує всі настанови тренера-реабілітолога, ставиться до свого пацієнта з якимсь особливим трепетом та відданістю. Коли час процедури завершується, проводжає його до дверей, пливучи вздовж басейну, при тому піднімає до гори свою широку ласту, наче долоню, і цим жестом бажає: «На все добре тобі, малюче»!
Сподіваємось, що така добра, зворушлива, віддана дружба принесе свої плоди, не лише для емоційного стану хлопчика, а й додасть йому такого бажаного здоров’я.
Бажаємо успіхів!
Ольга МЕЛЬНИК.
(Опубліковано в газеті "Земля Бердичівська" 18.05.2012р.)
СВЯТО МАТЕРІ
Радісно і тепло відзначили Міжнародний День Матері у навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння надії», що в місті Бердичеві Житомирської області. Простора, ошатно вбрана світлиця, що є спільною для Центру та ГО «Стимул», зустрічала своїх дорогих гостей – малят та їх любих матусь. Ведуча заходу Ангеліна Лукіянчук гостинно запрошувала всіх долучатись до святкування.
Маленькі артисти вже одним своїм виглядом створювали, якусь особливу, неповторну атмосферу, сповнену духом Української традиції та культури. Дітки були зодягнені у національні костюми, неймовірно приємно бачити таку велику кількість дівчаток у яскравих віночках, прикрашених різнобарвними стрічками та справжніх маленьких козаків у червоних і синіх шароварах підперезані яскравими поясами і звичайно у традиційних, для українців, вишитих сорочечках.
Завітали на таке по-родинному тепле свято малі вихованці недільної школи Свято-Миколаївського собору, юні хористи виконали для всіх присутніх чудові пісні присвячені матусям, а глядачі їм з радістю підспівували та аплодували. Чарівливі мелодії сопілки подарував слухачам Ілля Киришевський.
Малята вивчили багато гарних віршиків присвячених матусям і з радістю декламували їх на імпровізованій сцені, чим неабияк потішили своїх неньок. Особливу увагу на святі було приділено багатодітним матерям, котрі виховують одразу по троє і п’ятеро дітей, а саме Ірина Василівна Заботіна, Світлана Миколаївна Мазурець, Ірина Петрівна Лукіянчук. Саме їм був присвячений виступ оркестру веселих дзвіночків «Вадим і брати», котрий теж складається з п’яти рідних братиків, під керівництвом мами Світлани Мазурець.
Зворушливим був конкурс колискових, коли матусям та малятам було запропоновано пригадати ті колисаночки, які наспівували їхні найрідніші матусі та бабусі, що проводжали малечу у казковий світ снів. Вслухаючись у ніжні чарівливі звуки, кожен повертався у далеке, а для когось і не дуже, дитинство пробуджуючи в душі найтепліші і найдобріші спогади, часу безтурботності, наївних мрій і чудес. Ліричного настрою додав присутнім прочитаний вірш Людмили Дворніцкої «Солнечный ангел», адже ця жінка, як ніхто краще знає, як важко часом дається щастя материнства, через велике бажання стати мамою, вона пожертвувала своїм здоров’ям та зором.
А свято тривало, були ігри, танці, конкурси, а ще малят було залучено до колективної творчості, вони разом з матусями спеціальними пальчиковими фарбами створили картину під назвою «Сонячне панно». До речі, ознайомитись з цим надзвичайним шедевром, шанувальники мистецтва зможуть на День захисту дітей, що відзначатимуть першого червня.
Такий гарний, добрий, приємний захід завершився солодким, святковим столом, бо ж яке свято без смачного і яке ж дитинство без солодкого. А для матерів теж були припасені особливі подарунки, котрі були виготовлені руками малечі у «Творчій майстерні», котрою керує волонтер і добрий друг Центру Катерина Вандиш. Подарунки мали вигляд традиційної сувенірної ляльки-мотанки, подібними колись ще гралися наші прабабусі й пізніше забавляли своїх діток. Тому, вони викликали такі щирі та приємні відчуття у серцях жінок і не залишали байдужими нікого. Свято матері скінчилось, але лишило по собі добрі спогади та враження, котрі ще довго зігріватимуть душі матерів і малечі.
Ольга МЕЛЬНИК.
(Опубліковано: м. Київ в газеті "Без бар’єрів" 04.06.2012р. №11)
Два автобуси юних та дорослих пасажирів нещодавно висадились в оздоровчому таборі «Соколятко». До Міжнародного дня захисту дітей міська влада організувала там одноденний табір активного відпочинку для вихованців центру «Промінчик», громадської організації «Насіння надії», центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Особливим діткам, які нікому іншому потрібна увага і турбота, зазначив перший заступник міського голови Іван Демусь.
Іван Демусь, перший заступник Бердичівського міського голови: «В нашому місті є гарна традиція кожне літо розпочинати разом на лоні природи. Міський голова дає багато доручень, але доручення по підготовці цього заходу особливе. На жаль, Василь Костянтинович не зміг особисто бути присутнім, тому я від його імені передаю вам щирі побажання здоров’я та гарного відпочинку».
Цього року до традиції, започаткованої міським головою, долучився депутат облради Олександр Ревега, який забезпечив дітлашню подарунками та заохочувальними призами.
Олександр Ревега, депутат Житомирської обласної ради: «Я вперше на такому святі, але обіцяю, що буду і надалі брати участь у цих традиціях. Бажаю діткам та їхнім батькам завжди бути щасливими і веселими, як сьогодні».
У павільйоні «Соколятка» відбулась концертна програма за участю вихованців зразкової циркової студії «Жанр» та зразкового фольклорного ансамблю «Вінець». Підопічні громадських організацій і центрів теж були активними і сміливо демонстрували свої таланти: розповідали вірші, виконували пісні і навіть грали в оркестрі.
Організатори підготували для учасників одноденного табору насичену спортивну програму. Малеча проявляла неабияку спритність і влучність, намагаючись закинути м’яча в баскетбольне кільце або зловити сачком пластмасову тарілку.
Ліза Назарова, учасниця табору активного відпочинку: «Тут дуже весело, я вже третій рік сюди приїжджаю. Тут є мої друзі, з якими я беру участь у конкурсах».
Дмитро Борисов, учасник табору активного відпочинку: «Хочу подякувати Василю Костянтиновичу Мазуру за такий виїзд. Мені тут сподобалося, дуже гарний був концерт».
Після спортивних випробувань діти поновили свої сили смачним обідом у їдальні. А після того на них чекала ще розважально-конкурсна програма за участю клоунів, яка тривала до вечора.
Лілія Гуменюк, мама учасниці табору активного відпочинку: «На свіжому повітрі гарної погоди в дітей є чудова можливість поспілкуватися, батькам – побачитись. Адже ми рідко зустрічаємо одне одного, а тим паче вже почалося літо. Частіше б такі заходи проводились».
Тимофій Клим, директор центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів ”Промінчик”: «Хочу подякувати міському голові та усім, хто нам допомагав. Ми вже більше 15 років проводимо такі виїзди на природу х одноразовим харчуванням дітей. Їм дуже це подобається, тим паче, що є такі діти, які цілий рік знаходяться в чотирьох стінах і нічого не бачать».
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
(Опубліковано на сайті телеканалу ВІК http://trkvik.tv/ Дата:2012-06-03)
Маленькі бердичівляни гучно і масштабно відгуляли своє свято
Продовжилось грандіозне святкування Міжнародного дня захисту дітей уже 1 червня. З самого ранку міський парк культури та відпочинку сповнився гомоном та дитячим щебетом. Діти до 14 років тягнули батьків до різноманітних атракціонів, які того дня були безкоштовними – такий подарунок для дітей міста та району зробив Олександр Ревега - депутат обласної ради, підприємець та меценат.
Діти навіть не знали, який атракціон вибрати спершу і перебігали з однієї черги в іншу, щоб встигнути покататись на всіх. Деякі встигали кілька разів проїхатись на всіх каруселях, адже вони працювали протягом дня. Найбільшою популярністю користувались «Веселі гірки», до них черга тягнулась аж до головного входу в парк, але того дня діти не оминули жодного атракціону і насолоджувались святом на повну.
Окрім атракціонів на маленьких бердичівлян чекало багато розваг і конкурсів: неподалік літнього майданчика були майстер класи під відкритим небом від вихованців ЦПО ім. Разумкова, центру Юність та решти позашкілля, в затінку алей розгорнулись спортивні баталії, а маленькі художники згуртувались на одній з доріжок, щоб взяти участь в конкурсі малюнку на асфальті, темою якого було звісно ж, щасливе дитинство. А після всіх конкурсів і змагань діти мали змогу подивитись прекрасний концерт підготований вихованцями шкіл, дитсадків та міських позашкільних закладів. Малюки й дорослі слухали виступи і привітання маленьких бердичівлян з нагоди свята.
Долучились до святкувань й перші особи міста – парком прогулювався міський голова Василь Мазур зі своїми заступниками та київським гостем Миколою Петренком. Якщо присутність мера і заступників на такому заході була цілком логічною, то пояснити, що робить на святі пан Петренко ніхто не зміг. Вочевидь, радник прем’єра відвідав парк, щоб придивитись до своїх майбутніх виборців, які поки що безтурботно співали й танцювали на сцені, а мер великодушно виконував роль піар-менеджера – адже того дня він «засвітив» пана Петренка скрізь, де був сам…
А свято набувало ще більших масштабів – головні герої святкувань втілювали свою головну мрію: катались донесхочу на каруселях, насолоджувались солодким та просто раділи життю. Дитячі мрії виконати просто – це вкотре довів Олександр Ревега разом з міською владою, головне, мати бажання щось робити і любити своє місто.
Анна Павловська
(Опубліковано в понеділок, 04 червня 2012, 11:
СКАУТСЬКА МАНДРІВКА
Цими вихідними малята навчально-реабілітаційного центру для неповносправних дітей «Насіння надії» мали змогу відчути себе справжніми скаутами. Одноденний табір на природі для них організували лідер-скаути патрулів «Полісяни» та «Промінчик» загону «Оптиміст», асоціації скаутів України в Житомирській області Ангеліна Лукіянчук та Катерина Вандиш.
Головна мета такої маленької мандрівки була пізнавально-туристична. Адже під час цього заходу діти ознайомились з деякими сторінками історії нашого міста, дізнались більше про скаутський рух та відпочили на зеленому лоні природи.
Про наше місто часто говорять, що воно розташоване просто на перехресті чотирьох культур, то ж маленькі туристи не відступали від цієї традиції і розпочали свою мандрівку саме з того місця, де розташовані пам’ятки усіх чотирьох культур. Першим був пам’ятник на місці єврейського гетто, куди під час ВВВ звезли 30 тисяч євреїв, котрих згодом розстріляли, таку сумну згадку нашої історії відкрили для себе малята. А навпроти, просто на березі ріки, розташована найбільш знана архітектурна пам’ятка Кляштор Босих Кармелітів, як згадка про польську культуру на Українській землі, з іншого боку вдалечині виднілася маківка православного храму.
Заслухавши розповідь про цікаві історичні факти нашого міста маленькі скаути рушили далі. Спустившись до берега Гнилоп’яті, що густо поріс красунями вербами, дітки разом з батьками, під керівництвом лідер-скаутів розбили два намети та облаштували місце табору. А потім відбулася справжня скаутська лінійка, під час котрої двоє маленьких туристів Дарину і Данислава було посвячено у скаути. Потім дівчатка та хлопчики ознайомились з історією руху скаутизму в Україні. Також малята ознайомились із великою стінгазетою, де у фотокартках та маленьких розповідях були описані всі екскурсії та мандрівки загону «Оптиміст», до котрого належать і лідер-скаути Катерина Вандиш і Ангеліна Лукіянчук.
Але на тому розваги не закінчилися, а лише розпочинались. На втіху дітворі було розпочато гру-випробування. У веселих, дружніх змаганнях час минав дуже швидко. Радісним, голосним дитячим сміхом наповнилася мальовнича місцина на березі річки.
В чудовому, гарному настрої діти поверталися додому, несучи з собою великий багаж, цікавих, нових знань та вражень.
Ольга МЕЛЬНИК.
(Опубліковано в газеті «Земля Бердичівська» 22.06.2012)
Благодійник Петро Залізний підсолодив життя бердичівлянам з особливими потребами.
Десятки людей – членів інвалідських організацій Бердичева – завжди з радістю зустрічають у себе в гостях цю людину. Благодійник Петро Залізний, здається, не прощається зі своєю автівкою, на якій містом та районом розвозить допомогу людям. Вона завжди різна ця допомога: коли вдається, президент благодійної організації «Відкрите серце» відвантажує ліки, без яких людям із особливими потребами дуже важко обійтися у повсякденному житті. Ну а буває, що подарунки від Петра Залізного мають у прямому сенсі солодкий присмак. Такий, як ось цього разу, коли він розвозив шістьма місцевими інвалідськими організаціями коробки з цукерками.
Петро Залізний, президент БО «Відкрите серце»: «Ми, як благодійна організація «Відкрите серце», звертаємося всюди, куди лише можемо, за тим, аби чимось допомогти дорослим і дітям з вадами здоров’я. Цього разу ми навіть і не просили: друзі з київського БФ «Фудбенк», знаючи про наші добрі справи, зателефонували і запропонували поділитися з нами цукерками. Хай це буде не по багато, але намагатимемося виділити усім, щоб була хоч якась радість.
Побував благодійник і у реабілітаційному центрі «Насіння надії», і в організації інвалідів-візочників «Стимул». Солодкі подарунки отримали бердичівські осередки товариств глухих та сліпих. Вітали Петра Залізного і у Союзі інвалідів Бердичева та Бердичівського району. Ну а останнім пунктом на маршрутові президента «Відкритого серця» став Центр реабілітації «Промінчик». Всюди відвантажували по 6 і більше коробок, зичачи відчути солодку радість від куштування солодощів.
Ангеліна Лукіянчук, заступник директора НРЦ «Насіння надії»: «Наш центр працює у місті більше 2-х років. І протягом усього цього часу Петро Миколайович надає нам суттєву допомогу. Він відвідує заходи, що ми проводимо, допомагає в організації проведення дозвіллєвих програм і, звичайно, надає благодійну допомогу. Вона завжди радує наших дітей.»
Ніла Філімончук, голова правління Бердичівської ТПО УТОС: «Бердичівська організація УТОС дуже рада зустрічати такого гостя, який нас слухає, чує, допомагає. Сьогодні я хочу висловити велику вдячність голові БО «Відкрите серце» Петру Залізному, який допомагає не лише інвалідам по зору, а й усім у місті та інших районах. Бажаю йому здоров’я і успіхів у подальшій праці.»
Автор: Олександр Єжель Камера: Віталій Сінєльніков (Опубліковано на сайті телеканалу ВІК Дата:2012-07-21)
Неймовірно цікаву та захоплюючу пригоду пережили нещодавно маленькі бердичівляни з особливими потребами. Два міські центри реабілітації: Центр ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» та Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії», об’єднавши свої зусилля, влаштували для своїх маленьких вихованців, та їх батьків, що супроводжували малечу, незабутню мандрівку по чарівним куточкам рідної країни. Тож одного погожого літнього дня двома автобусами у складі 65 осіб маленькі мандрівники вирушили у дорогу.
Першою зупинкою на шляху малих туристів став дендрологічний парк «Софіївка», що в місті Умані Черкаської області. Ця чарівна зелена перлина краю здавна манить до себе цілі вервечки відвідувачів з усієї країни, тож що вихідних тут спостерігається справжній аншлаг. Привабливості цій чарівній місцині також додає дуже гарна та романтична історія заснування цього парку, що став свідченням та вічною пам’яткою великого кохання графа Станіслава Потоцького, що у 1796 розпочав його будівництво задля втіхи своєї коханої дружини Софії, на честь котрої і був названий цей парк.
Малят із Житомирщини вразили численні ставки, фонтани, водоспади, скульптури, незвичні для нашого ока рослини, що дарували приємний затишок, літньої днини, тихі алеї і безліч мальовничих куточків парку. Із розповіді екскурсовода, діти дізналися, що за задумом творців Софіївки, парк мав стати наочною ілюстрацією до поем Гомера «Іліада» і «Одіссея». І їм це вдалося «Софіївка» дійсно нагадує куточок Древньої Греції. Тут кожна композиція має в собі певну ідею, наче, відбиток древнього міфу, або ж події, що описані у згаданих творах. Кожний куточок парку має свою грецьку назву: Єлисейські поля, Темпейська долина. Тут є гроти Калліпсо, Діани, Фетиди, тераса Муз. Витончені архітектурні спорудження – храми присвячені богиням Венері, Флорі. Скрізь в парку можна зустріти статуї давньогрецьких богів і поетів. Така неймовірна любов до Греції пояснюється тим, що сама Софія Потоцька була грекинею за походженням, то ж все тут мало нагадувати їй про батьківщину.
На особливу увагу малих відвідувачів заслуговували водні окраси парку, котрих тут неймовірно багато. Найбільш вражала уяву водойма, що має офіційну назву «Нижній став», і не дивно, адже прямо з середини ставу б’є височенний фонтан у формі змії. У верхній частині парку також є своя водойма, що відповідно має назву «Верхній став» посеред котрого насипаний острів, що зараз називають «Острів кохання», де знаходиться гарна, яскрава споруда Рожевий павільйон, куди можна дістатися на човні. Є тут і дуже цікава водна артерія підземна ріка Ахеронт. У грецькій міфології, як відомо, Ахеронт – ріка, якою похмурий перевізник Харон переправляє душі померлих у підземне царство Аїда. То ж усі бажаючі, ще за життя побувати у потойбіччі, мали змогу проплисти цим незвичним каналом. По верхньому ставу також можна проплисти на катамарані, катері або гондолі.
Крім водних розваг існують й інші. Бажаючі мали змогу проїхатись верхи на конях або ж у каретах. Також можна, на кілька хвилин, відчути себе господарями парку узявши на прокат старовинні костюми і сфотографуватися на пам'ять в образах Станіслава й Софії Потоцьких.
Та хоч «Софіївка» зачаровувала відвідувачів своєю незабутньою красою, але малих мандрівників знову покликала дорога, у обох автобусах не вщухав дитячий щебет, малята ділилися своїми враженнями, переповідали один одному цікаві історії і ті яскраві моменти прогулянки, що запам’яталися найбільше. А їх подальший шлях лежав до міста Вінниці, де знаходиться найбільший у світі річковий світломузичний Фонтан. І хоч існує він трохи менше року, однак вже встиг стати своєрідною Меккою для туристів. Фонтан розташований в руслі річки Південний Буг й має довжину 140 метрів і висоту струменя до 60 м.
Щовечора там влаштовуються лазерні шоу в поєднанні води, світла, музики. Для цього використовується лазерний проектор з екраном, що складається з водно-повітряної суміші, що розподілена по всій довжині фонтану, і дозволяє демонструвати на фонтан відео у форматі 3-D.
Тож на малят чекала справжня, неймовірної краси, феєрія води та світла. Скільки радості, та щирого захвату випромінювали тоді дитячі оченята. Вражені вигуки захоплення, коментарі, сміх, веселі перемовки дітей не вщухали. Малеча просто випромінювала енергетику щастя та позитиву, а для батьків найбільшою радістю було бачити своїх діток щасливими. Бо насправді в житті цих малят так мало, по-справжньому, щасливих моментів.
До рідного міста поверталися пізно ввечері, дехто, зморившись довгою подорожжю, спали, певно бачачи у вісні яскраві моменти пережитого за день. А декому враження, навпаки – не давали заснуть. І раз по раз у пам’яті зринали то мальовничі краєвиди «Софіївки», осяяні смарагдовим відблиском дивовижних рослин, то картини співочого фонтану.
Ольга МЕЛЬНИК.
(Опубліковано в газеті «Без Бар’єрів» м. Київ 13.08.2012р.)
Весело та корисно проводять літній час дітки з особливими потребами у таборі денного перебування «Сонечко», що організований для них у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Тут тобі і робота в творчій майстерні «Веселка», і спортивні змагання, і різноманітні розваги. Так днями на гостину завітали артисти недільної школи церкви «Сілоам», а з ними і добрий знайомий малят клоун Чупа-Чупс. Кумедний такий дивак з рожевим волоссям і червоним носом, у яскраво смугастому светрі, та штанах, наче придбаних на виріст, а щоб вони раптово не спали і не загубилися їх тримають райдужні підтяжки. Але таке барвисте вбрання від клоунського кутюр’є разом із веселою непосидючою вдачею цього персонажу, якраз і приваблюють до себе малят та не дають їм сумувати. Дітвора залюбки танцює з ним у веселих хороводах, вивчає слова нових пісень та рухи танців. Роль кумедного клоуна витівника виконує волонтер церкви «Сілоам» О.П. Лісевич. Крім веселого улюбленця, дітки ще познайомились з персонажами лялькової вистави, котрі розповіли діткам про мудру книгу «Біблію», котра знає відповіді на всі питання, що цікавлять людей. Цього разу вона вирішила одвічний спір про те, а що ж було раніше курка чи яйце. Так от: «Спершу було слово і слово було у Бога і Бог було слово…» Це дає нам розуміння того що Бог створив і курку, і яйце, і за його дивним задумом, з того часу з яєць народжуєте нове життя, маленькі пухнасті курчатка. Після цікавої, повчальної вистави хлопчики і дівчатка мали змогу трошки порухатись спочатку грались з клоуном в м’яча, а потім затіяли футбольний матч. А незвичним він був тому, що замість звичного кругленького короля стадіонів діти грали безліччю маленьких кульок, переможцем мала бути команда котра закинула на поле свого суперника найбільшу кількість куль. Та ця забавка виявилась настільки веселою, що захопила не лише гравців, а й глядачів навіть дорослі мами і тата не відмовляли собі у задоволенні поштовхати ногами кругленькі кулі. Зрештою перемогла дружба, а кубком перемоги був гарний настрій та дзвінкий дитячий сміх. На сам кінець гості почастували діток смачними цукерками та подарували кожній дитині нову, барвисту «Дитячу Біблію», а ще кольорові повітряні кульки, з котрих клоун майстрував найрізноманітніші фігурки: песиків, квіток і навіть мечів. Колектив центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро дякую пастору церкви «Сілоам» Миколі Григоровичу Крицькому та волонтерам О.Л. Осадчук, О.П. Лісевич, Д.О. Кекер, І.О. Шляхову, С.А.Тарасюк, усій недільній школі та кожному прихожанину цього зібрання не лише за цей чудовий день, а й за величезну підтримку і допомогу, що церква надає Центру і всім людям з особливими потребами.
Автор: Ольга МЕЛЬНИК
20.06.2014 14:17 Газета Бердичівські новини
Весело та корисно проводять літній час дітки з особливими потребами у таборі денного перебування «Сонечко», що організований для них у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних». Тут тобі і робота в творчій майстерні «Веселка», і спортивні змагання, і різноманітні розваги. Так днями на гостину завітали артисти недільної школи церкви «Сілоам», а з ними і добрий знайомий малят клоун Чупа-Чупс. Кумедний такий дивак з рожевим волоссям і червоним носом, у яскраво смугастому светрі, та штанах, наче придбаних на виріст, а щоб вони раптово не спали і не загубилися їх тримають райдужні підтяжки. Але таке барвисте вбрання від клоунського кутюр’є разом із веселою непосидючою вдачею цього персонажу, якраз і приваблюють до себе малят та не дають їм сумувати. Дітвора залюбки танцює з ним у веселих хороводах, вивчає слова нових пісень та рухи танців. Роль кумедного клоуна витівника виконує волонтер церкви «Сілоам» О.П. Лісевич. Крім веселого улюбленця, дітки ще познайомились з персонажами лялькової вистави, котрі розповіли діткам про мудру книгу «Біблію», котра знає відповіді на всі питання, що цікавлять людей. Цього разу вона вирішила одвічний спір про те, а що ж було раніше курка чи яйце. Так от: «Спершу було слово і слово було у Бога і Бог було слово…» Це дає нам розуміння того що Бог створив і курку, і яйце, і за його дивним задумом, з того часу з яєць народжуєте нове життя, маленькі пухнасті курчатка. Після цікавої, повчальної вистави хлопчики і дівчатка мали змогу трошки порухатись спочатку грались з клоуном в м’яча, а потім затіяли футбольний матч. А незвичним він був тому, що замість звичного кругленького короля стадіонів діти грали безліччю маленьких кульок, переможцем мала бути команда котра закинула на поле свого суперника найбільшу кількість куль. Та ця забавка виявилась настільки веселою, що захопила не лише гравців, а й глядачів навіть дорослі мами і тата не відмовляли собі у задоволенні поштовхати ногами кругленькі кулі. Зрештою перемогла дружба, а кубком перемоги був гарний настрій та дзвінкий дитячий сміх. На сам кінець гості почастували діток смачними цукерками та подарували кожній дитині нову, барвисту «Дитячу Біблію», а ще кольорові повітряні кульки, з котрих клоун майстрував найрізноманітніші фігурки: песиків, квіток і навіть мечів. Колектив центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» щиро дякую пастору церкви «Сілоам» Миколі Григоровичу Крицькому та волонтерам О.Л. Осадчук, О.П. Лісевич, Д.О. Кекер, І.О. Шляхову, С.А.Тарасюк, усій недільній школі та кожному прихожанину цього зібрання не лише за цей чудовий день, а й за величезну підтримку і допомогу, що церква надає Центру і всім людям з особливими потребами.
Кiлькiсть переглядiв: 2937
Коментарi
Shamatwes
2017-12-19 09:44:01
Шахматы – это игра, которая в любое время на протяжении последних 100 лет была нарасхват. Если вы интересуетесь играми, которые смогут поднимать ваш интеллект, вам необходимо играть только в шахматы. Шахматы являются забавой, которая позволяет играть людям и поднимать разные знания. Если вы интересуетесь шахматами-онлайн, тогда вам будет интересно [url=http://igry-shahmaty.ru/4-na-2-igroka.html]шахматы онлайн с другом[/url] Тут широко прогрессирует шахматная теория, а с учётом того, что команда профессионалов часто проводит испытания, которые посвящаются различным моментам шахматной игры, много стариков посещают этот портал...
Ancicmam
2017-09-26 03:06:00
Очень познавательно[url=http://agrolinepro.ru/cigarette-production-lines].[/url]...
Цими вихідними, у центрі соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», зустрічали гостей з Києва. В закладі, що лише нещодавно відкрив свої двері для бердичівлян з особливими потребами, завдяки зусиллям ГО «Стимул» та центру «Насіння Надії», панує дружня, тепла родинна атмосфера та затишок. Це відчувається в ставленні до кожного відвідувача, у роботі педагогів, психологів, логопедів та всієї команди центру «На рівних».
Дети рассказывали стихи, участвовали в конкурсах и даже делились своими кулинарными талантами.
Мы приехали в Бердичевский реабилитационный центр «Насіння надії» в день, когда там проводился Праздник игрушек. Оказывается, здесь часто придумывают интересные мероприятия. А все для того, чтобы маленькие воспитанники и их родители могли отвлечься от обыденности и просто весело улыбнуться. Ведь на их долю выпали немалые испытания...
ут ребятишки проходят всестороннюю реабилитацию, получают квалифицированную помощь психолога, кто-то учится сидеть, а кто-то – даже шить… С ними занимаются по самым современным методикам. Арт-терапия, хореография, подготовка к школе, занятия с логопедом, массаж, ЛФК, а еще походы, паломнические поездки, скаутские встречи и многое другое доступно особенным деткам Бердичева и района.
Ну ось і завітав до нас травень – зеленоокий парубок, красень місяць. Повітря настояне пахощами цвіту, земля в полоні зеленого війська трав, а голоси пташок зливаються у єдину всеперемагаючу пісню весни. І мабуть, не випадково саме на цю пору припадає так багато найсвітліших і найважливіших для кожної людини свят. Таких як: День Перемоги, День Матері, а також Міжнародний день сім’ї.Хоча, перелічуючи ці свята, мені спало на думку, що травень по праву можна назвати місяцем матері. Бо саме матері завжди докладали багато зусиль аби у нас були ці свята. Матері тримали на своїх жіночих плечах рідну країну, обпалену війною, це вони вимолювали в Бога життя для своїх синів, батьків, чоловіків. Певно ніхто не виплакав стільки сліз, як мати на могилі невідомого солдата. І саме матері – Берегині родинного вогнища – справжня підтримка та опора, для кожного «Я», з яких і складається сім’я. Вони, як ніхто, заслуговують на нашу любов і не лише в якийсь особливий день. Зазвичай у святкові дні ми звикли говорити про відомих, героїчних, славетних мам. А мені хотілося б згадати звичайних, рідних і таких близьких. Втім їхнє життя не менш важке і часом не менш героїчне. Саме з такими матерями я познайомилась якраз на початку травня, у створеній нещодавно громадській організації «Насіння Надії». Утворилась вона завдяки бажанню батьків і матерів, що виховують дітей-інвалідів, створити для них навчально-реабілітаційний центр. І зараз вони роблять перші, але дуже впевнені й успішні кроки на шляху до здійснення своєї мрії. 
Гарно відзначили День захисту дітей у навчально-реабілітаційному центрі для дітей-інвалідів «Насіння надії». Святковий захід мав назву: «Любов і світла радість серця — Вам, наші діти, дорогі».
Днями у міській Бердичівській бібліотеці відбувся онлайн-семінар, зініційований та проведений, командою професіоналів освітнього проекту «EDUkIT» (м. Харків) і за допомоги мережі Інтернет транслювався на всю Україну із офіційного сайту цього проекту. Бердичівська міськрайонна громадська організація «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії» залучилась за ініціативи представника, координатору проектів Міжнародного благодійного фонду «Планета взаємодопомоги» Ірини Чорнобривець.
Про надзвичайні здібності дельфінів відомо вже давно. На основі цього розроблено метод лікування, який має назву дельфінотерапія. Що ж власне означає це доволі нове для нас слово?
Про надзвичайні здібності дельфінів відомо вже давно. На основі цього розроблено метод лікування, який має назву дельфінотерапія. В основі цієї лікувальної методики лежить спілкування з дельфінами, котре допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження, в результаті чого людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації. Дельфінотерапію доволі успішно використовують у лікуванні дітей із захворюваннями нервової системи: аутизм, ДЦП, олігофренія, синдром Дауна. В Україні цей метод застосовується не більше п’яти років, проте вже набув великої популярності. 
Радісно і тепло відзначили Міжнародний День Матері у навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння надії», що в місті Бердичеві Житомирської області. Простора, ошатно вбрана світлиця, що є спільною для Центру та ГО «Стимул», зустрічала своїх дорогих гостей – малят та їх любих матусь. Ведуча заходу Ангеліна Лукіянчук гостинно запрошувала всіх долучатись до святкування. 
Два автобуси юних та дорослих пасажирів нещодавно висадились в оздоровчому таборі «Соколятко». До Міжнародного дня захисту дітей міська влада організувала там одноденний табір активного відпочинку для вихованців центру «Промінчик», громадської організації «Насіння надії», центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. 
Продовжилось грандіозне святкування Міжнародного дня захисту дітей уже 1 червня. З самого ранку міський парк культури та відпочинку сповнився гомоном та дитячим щебетом. Діти до 14 років тягнули батьків до різноманітних атракціонів, які того дня були безкоштовними – такий подарунок для дітей міста та району зробив Олександр Ревега - депутат обласної ради, підприємець та меценат.
Догори
Shamatwes
2017-12-19 09:44:01Шахматы – это игра, которая в любое время на протяжении последних 100 лет была нарасхват. Если вы интересуетесь играми, которые смогут поднимать ваш интеллект, вам необходимо играть только в шахматы. Шахматы являются забавой, которая позволяет играть людям и поднимать разные знания. Если вы интересуетесь шахматами-онлайн, тогда вам будет интересно [url=http://igry-shahmaty.ru/4-na-2-igroka.html]шахматы онлайн с другом[/url] Тут широко прогрессирует шахматная теория, а с учётом того, что команда профессионалов часто проводит испытания, которые посвящаются различным моментам шахматной игры, много стариков посещают этот портал...
Ancicmam
2017-09-26 03:06:00Очень познавательно[url=http://agrolinepro.ru/cigarette-production-lines].[/url]...
oyekoizaneno
2017-08-08 19:53:59[url=http://20mg-cheapesttadalafil.com/]20mg-cheapesttadalafil.com.ankor[/url] 20mg-cheapesttadalafil.com.ankor http://20mg-cheapesttadalafil.com/...
aawicohorumep
2017-08-07 23:30:47[url=http://20mg-cheapesttadalafil.com/]20mg-cheapesttadalafil.com.ankor[/url] 20mg-cheapesttadalafil.com.ankor http://20mg-cheapesttadalafil.com/...
Newmcmam
2017-08-05 23:37:53best[url=http://mdlbear.dreamwidth.org/1584606.html].[/url]...
Ancicmam
2017-06-08 00:09:34Давно искал эту информацию[url=http://agrolinepro.ru/selskokhozyajstvennoe-oborudovanie]![/url]...
oqinihofod
2017-05-29 14:51:16[url=http://100mgcheapest-price-viagra.com/]100mgcheapest-price-viagra.com.ankor[/url] tadalafil-buy-5mg.com.ankor http://20mgprednisone-order.com/...
ayewvonoji
2017-05-29 14:14:03[url=http://100mgcheapest-price-viagra.com/]100mgcheapest-price-viagra.com.ankor[/url] tadalafil-buy-5mg.com.ankor http://20mgprednisone-order.com/...
uhaqijakeade
2017-05-26 20:36:25[url=http://100mgcheapest-price-viagra.com/]100mgcheapest-price-viagra.com.ankor[/url] tadalafil-buy-5mg.com.ankor http://20mgprednisone-order.com/...
uzifoqiqhoni
2017-05-25 09:03:49[url=http://100mgcheapest-price-viagra.com/]100mgcheapest-price-viagra.com.ankor[/url] tadalafil-buy-5mg.com.ankor http://20mgprednisone-order.com/...