Втрата слуху або глухота , може бути вродженою або розвинутися в більш пізньому віці ( придбаної) . Різниця між придбаної та вродженою глухотою полягає лише в часі появи глухоти .
Придбана глухота може бути як генетичною , так і негенетичної . Наприклад , у генетичній глухоти може бути уповільнене початок. Крім того , придбана глухота може бути наслідком пошкодження слуху шумом.
За тим же принципом вроджена глухота може бути генетичної та негенетичної . Вроджена глухота може бути наслідком генетичних хвороб , наприклад , синдрому Варденбург .
Фактично , більш ніж половина випадків вродженої глухоти передається спадково. Крім того , вроджена глухота може бути викликана хворобами або інфекціями , якими хворіла мати під час вагітності , наприклад , такими , як вірус краснухи.
Втрата слуху також може бути класифікована як ушкодження якоїсь частини слухової системи . Коли зачіпається нервова система , мова йде про сенсоневральних порушеннях слуху . Коли зачіпається частина вуха, яка несе відповідальність за передачу звуку до нервів , йдеться про провідної втрати слуху.
Хвороби , що вражають равлика , восьмий черепної нерв , спинний мозок , або головний мозгведут до нейросенсорної приглухуватості .
Приклад:
· Хвороба Меньєра ;
· Стареча глухота ( пресбіакузіс ) ;
· Сифилитическое пошкодження нервів ;
· Втрата слуху з невідомих причин (ідіопатична втрата слуху) ;
· Пухлини нервів;
· Токсичні лікарські препарати.
Негативний вплив на вушний канал , барабанну перетинку і середнє вухо , можуть призвести до провідної втрати слуху.
Наприклад:
· Блокуючі вушний канал пробки ;
· Середній отит ;
· Отосклероз .
Терапія залежить від причин втрати слуху .
Наприклад:
· Витяг вушної пробки ;
· Інфекції вуха лікуються медикаментозно ;
· Іноді виникає необхідність у хірургічному втручанні .
Назад
Догори